Перший з'їзд новоствореного виборчого блоку "Євген Марчук - "Єдність" на фоні розгорнутої сьогодні партійними силами "політики в стилі шоу-бізнесу" пройшов за усіма канонами класики партійного зібрання. У виступах лідерів трьох партій, що об'єдналися для участі у виборах-2006, не було ні огульної критики "всіх і вся", ні голослівного розмірковування про 50% місць у майбутньому парламенті. Тільки, як висловився обраний на з'їзді лідер блоку Євген Марчук, "холодний душ" безпристрасного аналізу". І, що сьогодні можна вважати раритетною екзотикою жанру партійних виступів, - програма дій партії. Очевидний контраст: якщо в матеріалах зі з'їздів багатьох вітчизняних політичних сил писати доводиться про піар-ходи, технології, антураж та ти про шанси (бо саме до цього спонукають інтриги навколо списків та їх персональний склад, пісні замість програм і співаки замість політиків), і немає жодної потреби в цитуванні гарно виписаних, але малозмістовних виступів (що в країні не все гаразд - це не новина), то з цього з'їзду цитувати хочеться майже все. Питання лише в тому, чи зможуть виборці за високим рівнем передвиборчого "політичного шуму" почути конструктивні думки та пропозиції, що лунали у виступах лідерів?

 

Три виступи лідерів складали три частини стратегії розвитку нашої держави, яку пропонує блок. Першу - побудову громадянського суспільства через розвиток місцевого самоврядування і децентралізацію влади - представив лідер Української партії "Єдність" Володимир Яловий. За його словами, передача основних функцій та повноважень держадміністрацій міським та районним виконкомам, за що виступає блок, зробить місцеву владу не тільки більш прозорою і відкритою, але, що найголовніше, відповідальнішою. В. Яловий також озвучив позицію блоку по виборах київського міського голови - підтримку нинішнього мера столиці (і колишнього голову партії "Єдність") Олександра Омельченка як позапартійного кандидата. "Усі знають, що Олександр Олександрович при всіх його недоліках живої людини і керівника настільки вищий і досвідченіший від усіх названих на сьогодні претендентів, наскільки краще розуміє проблеми трьохмільйонного міста, що це не йде ні в які порівняння", - аргументував він цей вибір.

 

Соціальний блок (знову таки логічно) був за Валентиною Гошовською, лідером партії "Солідарність жінок України". Наємо, що Валентина Андріївна була першою в історії України жінкою, яка обіймала посаду першого заступника міністра оборони.

 

Справедливо зазначивши, що "якщо йдеться про вирішення соціальних проблем сім'ї, дітей, саме жінка-політик здатна продемонструвати і стиль мислення, і поведінку воїна", В. Гошовська наголосила, що "одне з основних політичних завдань блоку - робити все, аби зупинити подальшу соціальну поляризацію населення, поширення масштабів бідності, яке охопило всі верстви населення, незалежно від віку, освіти та місця ання". За її словами, Україна всі 14 років незалежності втрачала політичні, економічні, соціальні шанси стати адекватною своїм потенційним можливостям державою. Продовжує вона втрачати ці шанси і зараз. Майже мільйон безпритульних дітей і підлітків, 5-7 млн. заробітчан, серед яких 80% жінок, - усе це, за словами лідера "Солідарності жінок", утрачені шанси на нормальну державу. "Ми зобов'язані повернути суспільство від філософії байдужості, кавалерійського наскоку на ці проблеми до системної, економічно підтвердженої перспективної програми.

 

Стратегія такої програми не в тому, щоб відновлювати недієздатні конструкції 1990-их, а в тому, аби створити такі умови, щоб кожна працююча людина мала можливість через механізми залучення до управління підприємством впливати на розподіл результатів його господарської діяльності", - заявила вона. Крім того, активне залучення непоодиноких жінок у політику, на думку В. Гошовської, сприятиме поверненню управлінській системі мості та справедливості".

 

Лідер Партії Свободи (а з суботи - лідер блоку) Євген Марчук представив кваліфікований розбір економічної ситуації в Україні та стану міжнародних відносин. Поміж іншого, особливо актуальним був його коментар щодо "газового конфлікту" з Росією. Є. Марчук зазначив, що свого часу провів близько двох десятків переговорів iз російськими партнерами по надзвичайно болючим питанням, тому з упевненістю може стверджувати - Росія вміє захищати свої інтереси. За його словами, "сигнали про те, що насувається напруга в українсько-російських вiдносинах, почали поступати ще влітку, коли цілий ряд політичних сил, які сьогодні є у владі (і в МЗС, і в Кабміні), дозволяли собі досить грубі випади на адресу Росії". Разом iз тим, "Україна виявилася не готовою до такого різкого повороту, а також до проведення дуже нелегких переговорів iз Росією з цілого ряду проблем. Випад з боку працівників Секретаріату Президента, про те, що Україна поставить питання про перегляд ціни за оренду української території, яку займає Чорноморський флот Росії, в цьому контексті Є. Марчук назвав безграмотним, оскільки перебування ЧФ у Севастополі обумовлене двосторонньою угодою. Однак, за його словами, в питанні ЧФ справді є цілий ряд невирішених проблем (радіочастотного ресурсу, компенсації за витрати, які несе Україна через утримання російських станцій раннього попередження ракетного нападу тощо), які могли б протистояли "наїзду" з боку Росії по ціні на газ. "Однак ці питання не були підготовлені вчасно, - наголошує Є. Марчук. - А сьогодні це вже пізно робити, бо це буде виглядати як своєрідна рефлексія на дії Росії". Загалом, на думку лідера блоку, всі кроки України в цьому році були, головним чином, відповіддю на якісь ініціативи Росії - "ми постійно запізнювалися". Усе це, за словами Є. Марчука, засвідчує, що українсько-російські стосунки як один із найважливіших елементів зовнішньої політики, не мають розробленої стратегії. Як, зрештою, і європейський, євроатлантичний курс України, який сьогодні домінує в практичних діях вищого керівництва держави (що, на думку лідера блоку, можна тільки підтримувати). Однак треба зважати, що цей курс буде однозначно викликати протидію з боку Росії. Тому, за словами Євгена Кириловича, "якщо колись прийде час, і український народ, а не керівництво держави, прийме рішення, щоб приєднатися до могутнього блоку колективної безпеки, то потрібно говорити і підкреслювати, що вступати в цей блок буде український народ, а не президент чи прем'єр України". Також, наголошує Є. Марчук, слід усвідомлювати, що ні ЄС, ні НАТО ніколи не приймуть в свої ряди країну, у якої серйозні проблеми з сусідами: "Доки всі питання з Росією не будуть зняті, розмови про ство у НАТО - будуть всього лиш роздратуванням для наших сусідів". Що ж, коли про це говорить політик, який стільки зусиль поклав на якнайшвидшу інтеграцію України до європейських структур і НАТО, коли був головою українського уряду, секретарем РНБОУ, міністром оборони, то це, очевидно, має сенс.

 

Далі з'їзд затвердив виборчий список блоку з 119 кандидатів (по 50 осіб від Партії Свободи та "Єдності" та 20 осіб від "Солідарності жінок"). У першу "п'ятірку" ввійшли Євген Марчук, Володимир Яловий, Валентина Гошовська, директор ЗАТ "Борщагівський хімікофармацевтичний завод" Людмила Безпалько і лідер фракції "Єдність" у Київраді Володимир Головач. Загалом же у списку, як зазначив лідер блоку, "немає братів, сестер, кумів...". Можна додати, що у цьому списку немає також "зірок" спорту, естради, телебачення. І - діючих народних депутатів, крупних бізнесменів і банкірів. А це означає, що, говорячи про оновлення політичних еліт, лідери блоку не лукавлять. І що прийшовши до парламенту, вони насправді мають шанс змінити "кланово-олігархічний клімат, який більше ніж 10 років відтворювався в Україні".

Наталія Трофімова, Газета "День"