19 ня 2005 року голова Партії Регіонів Віктор Янукович на прес-конференції заявив про те, що саме українська сторона ініціювала перед Росією перегляд тарифів на транспортування газу територією України. При цьому він послався на протокол переговорів ВАТ “Газпром” та НАК “Нафтогаз України” з питань співробітництва у газовій галузі, який нібито містить вимогу української сторони переглянути умови транзиту. Згодом ця теза отримала розвиток в публікаціях деяких ЗМІ.

Щоб припинити інформаційні спекуляції навколо цього питання, НАК “Нафтогаз України” надає необхідні роз’яснення.

1. Питання зміни принципів сплати за транзит російського газу територією України вперше було озвучене російською стороною на переговорах 28 березня 2005 року. Ці переговори відбулися в центральному офісі ВАТ “Газпром” у Москві за участю Міністра палива та енергетики України Івана Плачкова, Голови Правління НАК “Нафтогаз України” Олексія Івченка та Голови Правління ВАТ “Газпром” Олексія Міллера. Роз’яснюючи позиції української сторони у відповідь на заяву росіян щодо переходу на грошові розрахунки за транзит та сплати грошовими коштами за газ, прес-центр НАК “Нафтогаз України” 30 березня 2005 року оприлюднив відповідний прес-реліз. В ньому, зокрема, йшлося: “Розглядати пропозицію щодо підвищення тарифних ставок та цін можна лише за умови гарантованого збереження газового балансу України”. В ході переговорів українська сторона наголосила, що її позиція грунтується на виконанні чинних Міжурядових угод та контрактів, і НАК “Нафтогаз України” неухильно дотримується і надалі буде дотримуватися чинних контрактних зобов’язань.

Таким чином, протокол від 23 серпня 2005 року, який був підписаний через 5 (!) місяців після вищезазначених переговорів, апріорі не може трактуватися як “документ, що свідчить про те, що газова війна була ініційована українською стороною” (як це стверджують деякі ЗМІ).

2. Разом з тим, пункт №2 Протоколу від 23 серпня 2005 р. переговорів ВАТ “Газпром” та НАК “Нафтогаз України” з питань співробітництва у газовій галузі не стосується порядку визначення вартості транзитних послуг та зміни принципів оплати за них. В цьому пункті мова йде про доповнення №4 до Контракту між НАК “Нафтогаз України” та ВАТ “Газпром”. Відповідно до нього, “Нафтогаз” в період 2005-09 рр. повинен щороку надавати послуги з транзиту російського газу на суму 250 млн. дол в рахунок здійсненого “Газпромом” авансового платежу. Цим платежем українська сторона розрахувалася за заборгованість перед “Газпромом”, накопичену за минулі роки.

Українська сторона запропонувала розглянути можливість сплати частини цього авансу не транзитними послугами, а грошовими коштами, і натомість отримати в рахунок оплати за транзит 5 млрд. куб м природного газу.

Таким чином, звинувачення в “розв’язуванні Україною газової війни”, про які заявляють деякі українські політики, є повністю неправдивими. Їх слід розглядати як типовий приклад перекручення фактів однією з політичних сил, яка хоче в такий спосіб здобути собі політичні дивіденди перед парламентськими виборами. Однак НАК “Нафтогаз України” зауважує, що в нинішніх умовах складних переговорів з Росією подібні інсинуації є неприпустимими для будь-якої політичної сили, яка дійсно дбає про захист державних інтересів України.