Ціновий тиск і логістичні бар’єри: чому українська кукурудза втрачає позиції на світовому ринку

Україна традиційно входила до трійки світових лідерів з експорту кукурудзи, однак у 2024/2025 маркетинговому році ситуація змінилася не на користь вітчизняних аграріїв. Попри високий урожай і готовність фермерів забезпечити закордонні ринки, українська кукурудза втрачає цінову привабливість у порівнянні з американськими та бразильськими аналогами.

Основна причина – вища собівартість логістики. Через обмежений доступ до чорноморських портів та залежність від залізничного і автомобільного транспорту до ЄС, вартість доставки української кукурудзи зросла. Це призводить до того, що ціна FOB (Free on Board) на українське зерно стає вищою, ніж у конкурентів. Наприклад, американська кукурудза на ринку Китаю на $10–15 за тонну дешевша, ніж українська, що суттєво впливає на вибір імпортерів.

Ще одним чинником є агресивна цінова політика Бразилії. У 2023/2024 маркетинговому році Бразилія встановила рекорд з експорту кукурудзи — понад 56 млн тонн. Надлишкова пропозиція та державна підтримка логістичної інфраструктури дозволили бразильським трейдерам продавати зерно за конкурентними цінами. Зокрема, Бразилія активно завойовує ринки Південно-Східної Азії, які раніше були орієнтовані на Україну.

Водночас, американські фермери мають стабільний доступ до внутрішніх і зовнішніх логістичних шляхів, що дозволяє їм утримувати нижчу кінцеву вартість продукції. Крім того, завдяки укладеним торговельним угодам США знижують митні бар’єри на багатьох ключових ринках, зокрема в Японії, Південній Кореї та Мексиці.

Українські експортери намагаються втримати позиції завдяки гнучкості у поставках і високій якості зерна. Проте без системних рішень щодо покращення логістики, зокрема розширення пропускної спроможності портів і залізниць, а також зниження вартості транспортування, конкурувати на рівних стає дедалі важче.

У підсумку, якщо Україна не відновить конкурентоспроможність своєї логістичної інфраструктури, країна ризикує втратити значну частину своїх традиційних експортних ринків. Це вдарить не лише по прибутках аграріїв, а й по загальному економічному балансу країни, де аграрний сектор є ключовим джерелом валютної виручки.