За сценарієм необмеженим експортом, український аграрний сектор продовжить функціонувати за більш-менш звичним трендом, попри зменшення площі ріллі та вищі ціни на добрива та дизель. Протилежна ситуація спостерігається у сценарії з експортом обмеженим до 1,5 млн т на місяць.

Таку думку висловила керівниця центру досліджень продовольства та землекористування (KSE Агроцентр) Марія Богонос, пише kse.ua.

«У 2022 ми очікуємо певний спад виробництва та значне зменшення кількості експорту зерна. Це призведе до необхідності довгостроково зберігати 45% урожаю пшениці, 50% урожаю ячменю та 30% урожаю кукурудзи»‎, відмітили в KSE Агроцентр.

За словами експертки, якщо виробники цих експортоорієнтованих культур не зможуть постачати свій урожай, у них буде дуже мало коштів для продовження виробництва у 2023 році.

У кращому випадку, виробники зможуть задовольнити потреби лише внутрішнього ринку, який є досить невеликим. Таким чином, Україна ризикує втратити до 10% свого ВВП, якщо експорт зерна не буде відновлений до рівня 2021. На цей час невідомо, чи буде експортоване українське зерно у потрібному обсязі, тому обидва сценарії розвитку подій залишаються імовірними.

«Якщо зерно не експортуватиметься, ми побачимо серйозні зміни в структурі нашого агровиробництва та аграрного сектору загалом. Виробники переорієнтуються на інші культури. Виробництво соняшнику, пшениці, кукурудзи та ячменю впаде до задоволення лише внутрішнього попиту, в рази меншого за попит на світовому ринку, який український аграрний сектор задовольняв досі», – резюмувала експертка.

Інф. latifundist.com