Китай, що є найбільшим світовим споживачем ресурсів, намагається стримувати ціни на сировину шляхом скорочення обсягів імпорту, що одразу вплинуло на світові ціни. Про це повідомляє Грейн Трейд, пише agronews.ua.

Високі ціни на руду та сільгосптовари, які є основними експортними позиціями України, сприяли зростанню ВВП під час світової економічної кризи, хоча й призвели до підвищення внутрішніх цін на продукти харчування та корми.

Проте, за даними Цензор.нет, з липня почалася тенденція зниження світових цін на сировинні товари.

Ціни на залізну руду після досягнення у липні пікових 210 $/т станом на 1 вересня знизилися в Китаї до 145 $/т на тлі закликів влади щодо скорочення виробництва до рівня 2020 року задля зменшення шкідливих викидів.

Слідом за ними та на тлі стримування обсягів будівництва житла знизилися ціни на сталь. Ця тенденція збережеться і у 2022 році, оскільки попит продовжує падати.

Завдяки високим цінам на руду та сталь вітчизняні металурги значно збільшили доходи і у 1 півріччі 2021 р отримали від експорту 10,7 млрд $, що склало 36% загального експорту. Тоді як експорт зерна, олійних та олії приніс 8,15 млрд $ або 27% всього експорту.

Виручка групи Метінвест (яка належить Новінському та Ахметову та контролює 45% ринку руди) виросла на 70% до 8,47 млрд $. EBITDA (прибуток до оподаткування та сплати процентів) виріс у порівнянні з відповідним періодом 2020 р. у 5,3 рази до 3,8 млрд $, зокрема від продажу руди – у 4,5 рази до 2,46 млрд $, а металургійного сегменту – у 7,3 рази до 1,74 млрд $. Чистий прибуток у порівнянні з 1-м півріччям 2020 р виріс на 3 млрд $ до 2,77 млрд $.

Доходи британської компанії Ferrexpo, яка належить Костянтину Жеваго та контролює 30% видобутку залізної руди, виросли на 74,3% до 1,35 млрд $, а чистий прибуток – у 2,6 рази до 661 млн $.

Значні надходження від експорту руди сприяли зміцненню курсу гривні, проте з серпня внаслідок зниження світових цін валютні надходження скоротяться, що посилить тиск на курс валюти на міжбанку.

Завдяки сприятливій ціновій динаміці у 1 півріччі 2021 р Україна збільшила експорт залізної руди удвічі, напівфабрикатів – на 57%, прокату – на 23%, соняшникової та інших олій – на 12%, хоча експорт зерна зменшився на 1,3%.

У 2020/21 МР Україна експортувала 44,636 млн т зернових та зернобобових культур, що на 21,3% поступається показнику 2019/20 МР. Скорочення обсягів експорту було компенсоване зростанням цін на зерно та олійні, зокрема на фуражну пшеницю на 8%, на ячмінь – на 14%, на ріпак – на 46%, на сою – на 6%. Ціни на кукурудзу у червні виросли на 23%, проте у липні впали до 257 $/т, тому загалом за півроку виросли лише на 8%.

Станом на 3 вересня експорт зернових та зернобобових культур у 2021/22 МР склав 9,14 млн т, що на 1,1 млн т перевищує відповідний торішній показник.

Україна, що є найбільшим світовим виробником та експортером соняшникової олії, у 1 півріччі 2021 р експортувала жирів та олії на 3,3 млрд $, що склало 12% всього експорту. Ціни на соняшникову олію на початку року виросли на 22%, проте з липня знизилися і зараз знаходяться на рівні січня.

Новина про відмову Китаю від закупівлі 400 тис т ячменю обвалила ціни на ячмінь та посилила тиск на ринок кукурудзи.

Проте підвищення цін на агропродукцію не лише сприяє розвитку економіки, але й призводить до зростання внутрішніх цін. Так у вересні 2021 року ціни на м’ясо ВРХ виросли у порівнянні з вереснем 2020 р на 13%, на свинину – на 5%, курятину – на 30%, на молоко – на 15%, вершкове масло – на 9%, яйця – на 46%, ячмінну крупу – на 30%, гречану – на 14%, кукурудзяну – на 25%, соняшникову олію – на 70%, цукор – на 75%.

Инф. agronews.ua