У чотирьох областях України – Полтавській, Вінницькій, Черкаській, Харківській - успішно використовуються аграрні розписки. З жовтня 2016 року їх механізм почали впроваджувати ще в 4 областях – Хмельницькій, Тернопільській, Миколаївській та Сумській. Це новий інструмент, насамперед, призначений для поліпшення доступу малим та середнім сільськогосподарським підприємствам і фермерським господарствам до фінансування. Ця робота здійснюється за активного сприяння Проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Аграрні розписки в Україні», який фінансується Швейцарською Конфедерацією.
Першою працювати з аграрними розписками почала Полтавська область. Одним із їх користувачів стало приватне сільськогосподарське підприємство «Глобал Агро Інвест» з Диканського району. Його генеральний директор Валерій ЗЕЛЕНСЬКИЙ розповів про досвід роботи з аграрними розписками та їх переваги.

- Коли вперше ви дізналися про аграрні розписки та їх можливості?
- Моє підприємство невелике. В обробітку перебуває близько 1 тис. гектарів землі. Тут я працюю з 1998 року.
Наша агрофірма була зареєстрована в Диканському районі ще до появи президентського указу про перехід на нові методи землеробства. Даний указ впроваджував інститут приватної власності в аграрному секторі.
Весь цей час ми впевнено зростаємо. Підвищуються не лише виробничі показники, але й оновлюються основні засоби. Сьогодні, приміром, за однією з програм завершуємо будівництво комплексу на 2 тис. тонн зберігання, очищення та сушки зерна. Це перший такий комплекс не лише в Полтавські області, але й в Україні.
На будівництво комплексу та оновлення техніки виділяються великі гроші. Тому на початку цього року відчув нестачу обігових коштів. Треба було купити посівний матеріал, мінеральні добрива, засоби захисту рослин, паливо. Словом, все, що потрібно для успішного проведення весняної посівної кампанії.
Як ви розумієте, мова йшла про велику позику. В той момент мене хвилювало навіть не те, на яких умовах я її отримаю, а більше, як згодом повертатиму. Ситуацію ускладнювала одна важлива обставина – гроші мені були потрібні терміново, а на оформлення звичайного банківського кредиту часу не залишалося.
Тоді я звернувся за консультацією до Департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА. Там мене уважно вислухали та порадили попрацювати з аграрними розписками.
В певному розумінні мені пощастило. Справа в тім, що наша область ще 2014 року стала впроваджувати цей новий інструмент фінансування малих та середніх сільгосппідприємств, фермерських господарств. Тож на той час уже встигла накопичити певний досвід роботи з ним. Я мав ним скористатися, що, власне, і зробив.

- Виходить, що форс-мажор змусив вас скористатися кредитною новацією?
- Насправді ніякого форс-мажору не було. Просто на певному етапі я опинився в ситуації, коли змушений був залучати додаткові кошти. Мені й раніше доводилося працювати з банківськими кредитами, тож справа звична. Та цього року мені вперше випало познайомитися з аграрними розписками, скористатися їх можливостями. І за власним досвідом скажу – їх потрібно впроваджувати по можливості скоріш. Причому впроваджувати не лише в окремих областях, а по всій країні.

- Чим вас підкупили аграрні розписки?
- Вони спрощують доступ до фінансових та матеріально-технічних ресурсів. Це особливо важливо для малих та середніх сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств. Більшість із них скаржаться на гостру нестачу обігових коштів. Для них ця проблема вже давно перетворилася на хронічну. Щоразу про себе вона нагадує напередодні польових робіт. А чи пов’язані вони з весняною посівною кампанією, збиранням врожаю чи посівом озимих культур – немає значення.
Проблему обігових коштів породжує безліч обставин, та зупинюся лише на одній. На відміну від великих сільгосппідприємств, малі та середні сільгосппідприємства, фермерські господарства не мають достатнього заставного майна. З цієї причини банки старалися їх не помічати, і коли мова заходила про кредитування, то перевагу надавали агрохолдингам.
Тепер на ринку з’явився новий інструмент фінансування, підігнаний під потреби малих та середніх сільгоспвиробників. А це означає, що гострота питання, пов’язана з їх кредитуванням, тепер значно зменшиться.

- Експерти аграрного ринку стверджують, що з певного часу банки змінили ставлення до малих та середніх сільгосппідприємств, до фермерів. Багато хто хоче налагодити тісну співпрацю з ними.
- Це правда: якщо раніше ми їздили до них на поклон за кредитами, то тепер нерідко вони приїздять до нас із своїми пропозиціями. Та не завжди вони прокладають шлях до села за власним бажанням. До цього часто їх підштовхує економічна криза, яка відчутно загострила боротьбу за клієнтів.
Але треба розуміти, що банкіри віддають перевагу довготерміновим кредитам, бо вони гарантують їм тривалу співпрацю з сільгоспвиробниками. Як це виглядає на практиці? Переважно ви купуєте основні засоби і тому потребуєте великої кількості грошей. Банк іде вам назустріч та дає потрібну суму. Але часто фермер потребує короткотермінового кредиту. Його принцип простий – ви берете гроші, приміром, на весняну посівну, а після збирання врожаю розраховуєтесь із кредитором за своїми зобов’язаннями. І можете далі спокійно займатися своїм господарством, планувати його діяльність.
Аграрні розписки забезпечують короткотермінове кредитування. Це не означає, що вони повинно витіснити з ринку інші, уже діючі кредитні програми, які пропонують банки. Аграрні розписки повинні доповнити їх, а сільгоспвиробник уже сам вирішить, котра з них забезпечить йому максимальну вигоду.

- Скільки аграрних розписок ви оформили?
- Ми оформили 3 аграрні розписки. Загалом за ними отримали 3 млн. гривень. Гроші надійшли з «Агропросперіс Банку». На сьогодні це поки що єдиний банк у країні, який працює з аграрними фінансовими розписками. І це при тому, що попит на них зростає.
Відмінність фінансових розписок від товарних полягає в тому, що кредит за ними надається або в грошовій, або в товарній формі, а от розрахунок за ними відбувається лише в грошовій формі.
У якості застави виступив майбутній врожай трьох сільгоспкультур – сої, соняшника та кукурудзи, під посів яких ми і брали позику. При цьому банк брав до уваги середню врожайність цих сільгоспкультур за останні 3 роки. Також визначалася їх середня ринкова ціна. За цими показниками ми виглядали дуже добре. Це позитивно позначилося на заставному коефіцієнті. Кредитор не взявся його завищувати.
Так вийшло, що кожна із трьох сільгоспкультур – соя, соняшник та кукурудза отримала окрему розписку. Такий підхід значно спростив наші відносини з «Агропросперіс Банком».
Справа в тім, що будь-яка сільгоспкультура має свою специфіку. Вона пов’язана з багатьма факторами, зокрема, з термінами посіву, особливостями догляду за нею, термінами дозрівання, збирання врожаю. Ми як позичальники уважно слідкуємо за всім цим. Та ці питання цікавлять і наших кредиторів. Вони можуть контролювати якість нашої роботи, дотримання всіх технологічних вимог, усього того, що забезпечує високу врожайність, а з нею і повне виконання нами взятих перед банком зобов’язань.

- Як багато часу та зусиль вам знадобилося для оформлення трьох аграрних розписок?
- Я вже казав, що в сфері кредитування я не новачок. Є банк, з яким я співпрацюю вже певний час. Це європейський банк і я задоволений його роботою. Він досить швидко вирішує питання кредитування. Загалом на це йде від двох до трьох тижнів. Більша частина часу витрачається на підготовку відповідних документів та на проходження кредитної ради.
І це притому, що цей банк добре знає мене. За весь час я жодного разу не підвів його. З «Агропросперіс Банком» я лишень вступав у ділові відносини. Тим не менш, для отримання кредиту під аграрні розписки мені знадобилися лише 2 тижні.
Єдине, що на момент нашої домовленості та оформлення в Полтавській області лише 1 нотаріус реєстрував аграрні розписки, і знаходився він у 100 кілометрах від Полтави. Аби максимально спростити роботу з цим нотаріусом, я переслав йому всі необхідні документи в електронному вигляді. За 2 дні мені та представникові «Агропросперіс Банку» була призначена зустріч. Ми приїхали на призначений час і були здивовані, як швидко була виконана робота. На оформлення трьох аграрних розписок, їх реєстрацію та підписання договорів у цілому було витрачено лише 2 години.
Наступного дня 3 млн. гривень уже лежали на моєму рахунку, і я міг вільно ними розпоряджатися.

- Які документи вам довелося готувати для отримання аграрних розписок?
- Це стандартний пакет документів. До нього, зокрема, входять статутні документи, звітність за останні 3 роки. Всі ці документи повинні бути в бухгалтерії кожного сільгосппідприємства. Тому зібрати їх дуже просто.
Маючи досвід роботи з банками, я вже знаю, які документи необхідно їм надавати. Тому зберігаю їх у електронному вигляді. В разі необхідності, будь-якого моменту можу їх випустити на принтер, переслати кредитору.
Багато залежить від того, як налагодити роботу. Якщо по-сучасному, то проблем із збиранням документів і роботи з ними взагалі не повинно бути.

- Уявімо, що ви не зможете вчасно розрахуватися з кредитором. Чи ви передбачили в аграрних розписках можливість відтермінування платежів?
- У нас такої ситуації не може бути. Ми вже зібрали більшу частину врожаю. У нас є нереалізована продукція. Вона перебуває у складських приміщеннях. Тож з «Агропросперіс Банком» розрахуємося вчасно.
Однак від непередбачених ситуацій ніхто не застрахований, тому на самому початку ми передбачали можливість форс-мажору та, відповідно, розглянули додаткові умови можливої пролонгації платежів за кредитами на один рік. Вони цілком та повністю влаштовували нас як позичальників.

- Чи оформлятимете ви аграрні розписки наступного року?
- Подивимося, як завершимо нинішній рік, і якою буде економіка країни найближчим часом. У будь-якому випадку, ми тепер маємо досвід роботи з аграрними розписками і в разі необхідності неодмінно скористаємося ним.

Микола ЛУГОВИЙ,
Національний прес-клуб «Українська перспектива»