Відбулося розширене засідання Кабінету Міністрів України, під час якого були підведені підсумки соціально-економічного розвитку України у 2005 році.

У засіданні взяли участь Президент України Віктор Ющенко, Голова Верховної Ради Володимир Литвин, Прем’єр-міністр Юрій Єхануров, и Уряду, голови обласних державних адміністрацій, депутати Верховної Ради, провідні вітчизняні експерти у сфері економіки.

Під час виступу Глава Уряду Юрій Єхануров зазначив, що нинішній склад Кабінету Міністрів спрямував свою діяльність на досягнення трьох стратегічних цілей:

· завершення реалізації першого річного блоку передвиборної соціально-економічної програми Президента України;

· призупинення, а там де можливо – злам негативних тенденцій в економіці, що проявилися протягом перших трьох кварталів;

· формування надійної основи для стабільного та ефективного розвитку економіки на поточний рік.

За 2005 рік Уряду вдалося не лише запровадити нові стандарти у соціальній політиці держави, а й забезпечити для цього відповідну фінансову базу. Мобілізація бюджетних ресурсів відбулася за рахунок зростання надходжень від:

· внутрішніх податків на товари і послуги — на 90,7% (надійшло 43,4 мільярди гривень);

· податку на прибуток підприємств — на 45,2% (23,5 мільярди гривень);

· податку з доходів фізичних осіб — на 31,1% (17,3 мільярди гривень);

· частини прибутку господарських організацій, що вилучається до бюджету та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, які є у державній власності — в 7,4 рази (4,5 мільярда гривень).

Фактично необхідна фінансова база для соціального прориву була утворена за рахунок заходів, що дозволили розпочати наведення елементарного порядку в економіці.

Знаковими подіями стали результати справедливої приватизації гірничо-металургійного комбінату „Криворіжсталь” та зростання іноземних інвестицій після приборкання хвилі розмов щодо реприватизації. Це дало змогу продемонструвати світовій громадськості реальну високу вартість національних виробничих активів, міжнародну інвестиційну привабливість України. Це знайшло підтвердження і у наданні нашій державі статусу країни з ринковою економікою у відносинах з Євросоюзом та США.

Висновок, з якого довелось розпочати свою роботу новій урядовій команді, був очевидний для професіоналів: сталий, поступальний розвиток економіки в цілому та соціальний прогрес неможливі без збалансованої структури економіки і системної політики. Тому економічної політика та економічна поведінка Уряду базується на чітко визначених стратегічних імперативах, осердям яких є прагматизм.

Перебудова економічної політики, яку Уряд здійснював керуючись настановами Президента, дозволила досить швидко виправити ситуацію. Протягом жовтня — ня минулого року вдалося зупинити падіння рівня ВВП, а у січні, навіть за умови несприятливих умов забезпечити його приріст на 0,9%. Загальний рівень інфляції у 2005 році зупинився на позначці 10,3%, тоді як 2004 року він дорівнював 12,3%. Прямі іноземні інвестиції збільшилися протягом року в 1,8 рази, причому, переважно за рахунок показників IV кварталу. Конструктивна співпраця з Національним банком, яка позначилася на стабілізації курсу гривні, сприяла підвищенню участі домашніх господарств у формуванні національних заощаджень. За підсумками року депозити фізичних осіб у банках збільшилися в 1,8 раза, а їх частка в обсязі банківських кредитних вкладень в економіку – з 47 до 51%.

Окремо слід відзначити відновлення активного діалогу між владою та підприємцями. Стратегічною лінією взаємовідносин став захист найважливіших економічних та соціальних інтересів країни. Безумовним досягненням нової влади є ревізія регуляторної бази підприємництва. Відповідно до принципів державної регуляторної політики було переглянуто 9 340 регуляторних актів, з яких 55,5% було визнано такими, що не відповідають зазначеним принципам, а відтак потребують скасування або внесення змін. Загалом залишається привести у відповідність 72 регуляторних акти (або 1,4% від загальної кількості). З метою спрощення започаткування бізнесу в цілому по країні відкрито 677 офісів, які працюють за принципом «єдиного вікна».

Наявні позитивні зрушення та накопичений досвід дозволяють Уряду давати ствердну відповідь на запитання щодо можливості формування протягом 2006 року міцних основ, які гарантуватимуть стале соціально-економічне зростання. Сьогодні Кабінет Міністрів має чітку та реалістичну стратегію подолання структурних диспропорцій. Першочерговим пріоритетом структурної перебудови є скорочення енергетичних витрат з одночасною прив’язкою до місцевих джерел постачання. Наступне завдання Уряду — допомогти промисловому та житлово-комунальному комплексу здійснити цей нелегкий, проте життєво важливий перехід.

Урядом у державному бюджеті 2006 року передбачені капітальні вкладення на модернізацію паливно-енергетичного господарства країни, включаючи комунально-побутову сферу, а також кошти на стимулювання видобутку вугілля, нафти та газу, освоєння альтернативних джерел енергії.

Здійснюється робота з диверсифікації джерел постачання енергоносіїв та власне джерел отримання енергії. У зв’язку з цим Уряд планує розпочати розробку та реалізацію Комплексної програми з відновлення в Україні елементів паливно-ядерного циклу, що дозволить перенести акцент в енергоспоживанні на електроенергетику.

Головним питанням у роботі Кабінету Міністрів залишиться вирішення проблем пенсіонерів та інших соціально вразливих верств населення. Підтримка молодих сімей, створення їм сприятливих умов, виведення державних соціальних гарантій на рівень питкового мінімуму – ці завдання також залишаються пріоритетами соціальної політики Уряду.

Ми забезпечили високі темпи приросту наявного доходу усіх категорій домашніх господарств. Основою такого приросту стало підвищення оплати праці як основного джерела формування особистого добробуту та наповнення суспільних соціальних фондів, а також суттєве збільшення розмірів грошових соціальних трансфертів (пенсій, стипендій, допомог тощо). В цілому, реальні доходи населення, визначені з урахуванням цінового фактору, зросли на 20,1%.

Варто підкреслити, що сьогодні іде суцільна перевірка ефективності використання ліцензій на право видобутку корисних копалин з енергетичною цінністю. З успішним вирішенням цього питання Уряд пов’язує свої плани щодо збільшення власного видобутку газу до 30 мільярдів кубометрів на рік. Серед інших заходів — відновлення робіт з розвідки та промислової розробки нових свердловин.

Кабінет Міністрів продовжить роботу з поліпшення ділового та інвестиційного клімату, дерегулювання підприємницької діяльності. Основна мета цього напрямку – підвищення інноваційної активності вітчизняних підприємств та рівня контоспроможності національної економіки.

Підготовлено нову Державну програму приватизації, яка відкриє нові джерела залучення додаткових інвестицій у стратегічно важливі галузі економіки.

Продовжиться робота з упорядкування управління державною власністю. Органи виконавчої влади, які здійснюють оперативне управління державним майном, мають у повному обсязі виявити дохідний потенціал відповідних підприємств, включити його до фінансових планів, встановити дієвий контроль за виконанням цих планів.

Кабінет Міністрів вбачає пріоритетним усунення перепон та непорозумінь у взаємовідносинах зі стратегічним партнером – Російською Федерацією, налагодження з нею партнерських, взаємовигідних та паритетних відносин.

Планується посилити використання потенціалу України як транзитної держави через розвиток транспортних коридорів та інфраструктури.

Прискорений розвиток іпотечного кредитування масового житлового будівництва надасть потужний імпульс розвиткові усіх ланок будівельної індустрії.

Уряд плануємо здійснити ряд заходів з фінансової підтримки малого та середнього бізнесу, дерегулювання підприємницької діяльності. Передбачається активна робота щодо регулювання діяльності суб’єктів природних монополій та демонополізації потенційно контних ринків. Буде створено прозорий механізм ціноутворення, який поставить заслін зловживанням монопольним становищем.

На порядку денному – сприяння розвитку інфраструктури фінансового ринку. Особливої актуальності набуває ця проблема в умовах розширення попиту на інвестиційні ресурси, що має базуватися на чітких гарантіях прав власності і бажанні інвестувати гроші в українську економіку з метою отримання інвестиційного доходу.

Ще один крок - оптимізація податкової системи в напрямку стимулювання інвестицій, зайнятості та виплати податків. Зокрема – шляхом зниження податків на фонд заробітної плати з метою виведення її з тіні. Паралельно з цим передбачається ввести погодинний мінімум заробітної плати в якості соціального стандарту.

Діюча система оподаткування потребує якісного системного реформування, тому головним завданням на 2006 рік є зниження фіскального тиску шляхом розробки та затвердження Концепції реформування податкової системи України.

Після цього буде введено мораторій на зміну базових податкових законів з тим, щоб платники податків могли будувати чіткі плани на перспективу.

Кабінет Міністрів також прагне через використання механізмів здешевлення кредитів зацікавити банківський капітал здійснювати інвестиції в інноваційну сферу. Для поліпшення ситуації передбачається забезпечити активне просування у виробництво результатів інноваційних наукових і науково-дослідних розробок як пріоритетної складової стратегії підвищення контоспроможності економіки. Для цього, крім зазначеного вище, буде:

· опрацьовано механізм державного замовлення на впровадження у виробництво пріоритетних інновацій;

· залучено в процес інвестування лідерів світового високотехнологічного бізнесу на основі поліпшення інвестиційного клімату;

· забезпечено подальший розвиток інноваційних структур – технопарків, та інших форм об’єднання зусиль науки, освіти, виробництва і фінансового капіталу;

· забезпечено перехід від державного фінансування до державного інвестування прикладних розробок, науково-технічних програм та інноваційних проектів.

Окремий напрямок удосконалення економічної політики – стимулювання експорту неенергомісткої продукції.

Пожвавлення ділової активності ми очікуємо також від розширення участі приватних фірм в модернізації житлово-комунального господарства та ліквідації монополії ЖЕКів на надання відповідних послуг. Вихід зі строю опалювальної мережі м. Алчевська ще раз підтвердив, що ми запізнилися з реформою житлово-комунальної інфраструктури.

Разом з цим першочерговим завданням Уряду є зміцнення виконавчої вертикалі влади. Верховна Рада та місцеві органи самоврядування потребують перехідного періоду, коли вони набуватимуть нового досвіду діяльності після виборів на пропорційній основі. Тому, саме на обласні та районні державні адміністрації покладається підвищена відповідальність за ситуацію в регіонах.

Основне стратегічне завдання Кабінету Міністрів посилити інституційну спроможність органів виконавчої влади на принципах законності, компетентності та професійності. Забезпечити політичну нейтральність та суспільну престижність професійної державної служби, а також — її високий інтелектуальний рівень. Залучити до державної служби ініціативні кадри нової генерації.

Прес-служба КМУ