З 1 грудня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення скасувати ліцензування експорту певних видів аграрної продукції. Під зміни потрапляють зернові, бобові, олійні культури та олія. Відповідне рішення було прийнято під час засідання уряду 29 листопада 2024 року, про що повідомила пресслужба Міністерства економіки. 

Основною метою цього кроку є зменшення обсягу дозвільної документації та цифровізація процедур, які забезпечують взаємодію бізнесу з державою. Уряд прагне спростити експортну діяльність для українських підприємців, зберігаючи при цьому прозорість та контроль над зовнішньоторговельними операціями. 

"Ми скасовуємо ліцензування експорту низки сільськогосподарських товарів, яке раніше запровадили для повернення валютної виручки. Це дозволить уникнути подвійного контролю з боку держави", — зазначив заступник міністра економіки та торговий представник України Тарас Качка. Він наголосив, що такий крок також спрямований на запобігання непорозумінь під час митного оформлення експорту. 

Водночас уряд залишає без змін ліцензування експорту пшениці, кукурудзи, насіння соняшнику та ріпаку до п’яти країн: Болгарії, Румунії, Словаччини, Угорщини та Польщі. Це рішення пояснюється потребою у збереженні специфічних регулювань на ринках ЄС, які залишаються важливими торговельними партнерами України. 

Також варто зазначити, що збережено дію режиму експортного забезпечення, який передбачає низку ключових вимог. Серед них — експорт продукції виключно платниками ПДВ, встановлення мінімальних експортних цін, відсутність негативної різниці між фактурною та митною вартістю товарів. Окрім того, режим включає електронний обмін даними між Національним банком, Державною податковою службою та Держмитслужбою для посиленого контролю за дотриманням вимог законодавства. 

Таким чином, урядовці очікують, що такі зміни спростять умови для експортерів, сприятимуть розвитку аграрного сектора та підвищать його конкурентоспроможність на світових ринках. У той же час, збереження окремих регулювань для чутливих ринків забезпечить баланс між лібералізацією торгівлі та економічною безпекою.