Умови російської агресії ставлять українських сільгоспвиробників перед важливим вибором. З метою забезпечення безперебійного функціонування аграрного сектору, їхньої стійкості та збереження економічних інтересів, фермери активно шукають альтернативні види виробництва. Президент Української зернової асоціації, Микола Горбачьов, висловив думку, що якщо експорт зерна стане неможливим через агресію Росії, фермери почнуть зменшувати його виробництво та переключатися на інші види агропродукції, такі як біопаливо.

За його словами, якщо українські сільгоспвиробники будуть зазнавати збитків або збанкрутують через неможливість дорогоцінного експорту, Україна може перестати вирощувати такий значний обсяг зерна, як до початку конфлікту. Микола Горбачьов зазначив, що насправді країні не потрібні 100 мільйонів тонн зерна, які вирощували раніше, і її власні сільгоспвиробники можуть успішно задовольнити внутрішні потреби, зосередившись на менших обсягах виробництва.

Президент УЗА попередив, що у разі обмежень експорту зерна, українські аграрії можуть шукати альтернативні напрямки діяльності, такі як виробництво біогазу або інших видів біопалива. Якщо для них стане занадто витратно експортувати зерно, вони можуть переорієнтувати свою діяльність на вирощування інших культур, з яких можна виготовляти альтернативні види енергії. Такий підхід дозволить забезпечити стабільний збут продукції, не залежний від експортних ризиків.

Микола Горбачьов наголосив, що такі альтернативи можуть забезпечити українським фермерам безперебійність виробництва та стабільний дохід, а також захистити їхні інтереси в умовах непевного зовнішнього ринку. Шукання нових можливостей виробництва є невід'ємною частиною стратегії стійкого розвитку аграрного сектору в умовах непевних геополітичних обставин.

Загалом, постійний пошук альтернативних шляхів та ресурсів стає основою для забезпечення стійкості та відновлення української сільськогосподарської галузі під час російської агресії. Українські аграрії виявляють готовність до змін і адаптації своєї діяльності, щоб утримати свої позиції на внутрішньому ринку та забезпечити продовольчу безпеку країни.