В Україні відпрацювано технологію вирощування артишоку як дворічної культури, на принципі конвеєрного виробництва не тільки за рахунок сортів, а й за рахунок комбінації однорічних і дворічних рослин. Про це повідомляє agronews.ua.

Сорти артишоку посівного овочевого типу вирізняються тим, що формують досить м’ясисті продуктивні органи – суцвіття-кошики: в їжу використовують м’ясисті квітколожа нерозкритих суцвіть і потовщені основи лусок нижніх рядів обгортки.

Промислове виробництво наразі в Україні відсутнє, але фахівці вважають артишок перспективною нішевою культурою, особливо вигідною для півдня України.

Вся справа у насінництві
“Основною причиною того, що рослина ще мало поширена в овочівництві України є відсутність якісного посівного матеріалу сортів саме овочевого типу. Адже, за нашими даними лише декілька фірм, що займаються реалізацією насіння (переважно поштою), пропонують сортовий посівний матеріал. Неодноразово придбане насіння для формування колекцій з різних джерел – переважно не якісне: вирощені з нього рослини придатні лише для декоративних цілей – заввишки до двох метрів, колючі, неоднорідні, з багаточисельними грубими дрібними суцвіттями, які не придатні для споживання як овочева продукція”, – інформує доктор сільськогосподарських наук С. І. Корнієнко, дослідна станція «Маяк» Інституту овочівництва і баштанництва НААН.

На початку червня урожай дають дворічки, які перезимували. В кінці липня-серпні починають плодоносити рослини першого року посадки. Необхідно ще витратити на дослідження рік-два до рівня, коли можна буде запустити цю культуру в масове виробництво, – вважає директор ТОВ «Агро-Аналіз» Вадим Дудка в інтерв’ю agroportal.

М’ясисті суцвіття артишоку нагадують за смаком недозрілі грецькі горіхи. Їх споживають сирими, вареними, тушкованими та смаженими. З них готують салати, супи, соуси, пюре, рагу. Кошики варять протягом 10-15 хвилин, поки розм’якнуть, а щоб суцвіття не розпалися, їх перед укладанням в каструлю перев’язують ниткою. Для тривалого зберігання артишоки консервують.

Вирощування артишоку починається з розсади
Це культура теплолюбна, і при прямому посіві насінням урожай буде більш ніж скромний. Сіяти насіння необхідно в звичайні дрібнопористі касети по 160 осередків (400×600 мм). Насіння у рослини великі, сходять добре, приблизно на 9-11 день. Приблизно через місяць вирощування необхідно провести перевалку у великі касети по 40 осередків того ж стандарту — 400×600 мм, повідомляє АгроПортал.

У відкритий грунт рослину необхідно висаджувати приблизно одночасно з розсадними томатами відкритого грунту. Небезпека заморозків повинна бути позаду, а грунт добре прогрітися. Якщо висадити розсаду в холодний грунт, рослина може надовго загальмуватися в рості.

“Схема посадки залежить від ступеня планованої механізації і від сорту. Сорти сильно розрізняються по габітусу, і тому в різних випадках використовуємо схеми посадки 0,5×1,4 0,7×1,8. Висаджуємо на гряду з мульчуючою плівкою. Отвори під розсаду важливо робити не дуже великими, щоб вже через тиждень після висадки розетка листя закрила їх повністю. Інакше будуть рости пучки бур’янів, які дуже складно буде прибрати», — розкриває нюанси Вадим Дудка.

Особливості технології вирощування
В умовах Північного Лісостепу і Полісся України артишок вирощують в однорічній культурі, повідомляє Інституту овочівництва і баштанництва НААН.

На півдні України цілком можливе конвеєрне вирощування з отриманням 2 врожаїв на рік.

Для одержання овочевої продукції – суцвіть – необхідно знати, що рослина в перший рік може не зацвісти, тобто не сформувати товарну продукцію, якщо не провести яровизацію насіння.

Для цього за місяць-два до посіву у відкритий ґрунт (кінець лютого – початок березня), насіння пророщують при температурі 20-25о С на вологому фільтрувальному папері або на тканині до назублення, після чого необхідно змішати з вологим піском і до посіву тримати при температурі +1…2о С в холодильнику (можна у погребі, в снігу). Не допускати запліснявіння, пересихання субстрату.

Кореневища рослин, що не зацвіли в перший рік, можна зберігати в погребі запіскованими подібно коренеплодам або безпосередньо в полі. В останньому випадку, враховуючи наші контрастні зими з частими перепадами температур, збереження рослин не гарантоване. Для перезимівлі артишоку у відкритому ґрунті рослини необхідно підгорнути землею шаром 15-20 см та соломою, щоб температура у зоні кореневої системи не опускалася нижче – 8…10о С, – радить Корнієнко.

Товарні і насінницькі посіви артишоку посівного розташовують на легких і середніх за гранулометричним складом ґрунтах, з високим вмістом поживних речовин (кращі ґрунти – супіщані і суглинкові чорноземи з товстим гумусовим горизонтом), низьким рівнем залягання ґрунтових вод, нейтральною реакцією ґрунтового розчину (рН сольове близько 7).

На полях з підвищеною кислотністю необхідно проводити вапнування. Вапно вносять під попередник один раз за ротацію сівозміни під зяблеву оранку. Непридатні для вирощування артишоку важкі глинисті ґрунти. Ділянка, як і під всі овочеві культури, має бути окультурена, чиста від бур’янів.

Догляд за рослинами полягає в розпушуванні ґрунту, боротьбі з бур’янами, періодичних поливах та підгортанні рослин (можна підв’язати до кілочків). Для одержання великих кошиків на рослині залишають одне стебло з 2-5 суцвіттями, на насінниках – не більше 3.

Збір суцвіть та насіння
Збирають продукцію вибірково до розпускання, зрізуючи суцвіття з частиною стебла. За температури близько 1о С вони здатні зберігатися 20-30 діб.

Насіннєві кошики збирають при їх пожовтінні та появі летючок. Їх зрізають, дозарюють протягом 2-3 тижнів у сухому місці, не допускаючи загнивання квітколожа, після чого вимолочують насіння, яке досушують і очищають. Маса 1000 насінин 40-60 г. Схожість насіння зберігає 4-5 років.

Огляд підготувала Оксана Богдан

Инф. agronews.ua