Розвиток рибного фермерства (аквакультури) є одним з напрямів, на якому Держрибагентство сконцентрувало зусилля в 2017 році. Так, разом із експертами Офісу підтримки реформ «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики в Україні», що фінансується ЄС, Держрибагентство працювало над законопроектом про сертифікат походження риби. Його впровадження унеможливить реалізацію браконьєрської риби, тим самим ставши додатковим стимулом для легальних виробників. Також велась робота над законопроектом про створення Фонду підтримки рибної галузі. Кошти з Фонду за прозорим механізмом планується розподіляти на програми зариблення, меліорації та підтримку підприємців галузі.

Вперше в історії України було розпочато наповнення Єдиного державного реєстру рибогосподарських водних об’єктів та їх частин з повною інформацією щодо придатних для аквакультури водойм.

Фермери рибного господарства, малий і середній бізнес, мали можливість отримати часткову компенсацію по отриманим кредитам у 2016 та 2017 роках. Для отримання фінансової підтримки підприємцю потрібно було звернутись до облдержадміністрації за місцем реєстрації підприємства та подати заявку і перелік документів, визначений згідно з постановою КМУ №300 від 29.04.2015.

Ще один напрям, в якому в 2017 році Держрибагентство активізувало роботу – з міжнародними партнерами – Румунією, Білорусією та продовжило співпрацю з Латвію, Естонією, Норвегією, Генеральною комісією з питань рибальства у Середземному морі (ГКРС ФАО). Так, з Румунією було досягнуто домовленості в питанні здійснення спільних рибоохоронних заходів задля збереження рибних ресурсів дельти Дунаю та Чорного моря. Розпочато реалізацію Програми двостороннього співробітництва Україна-Латвія в області АПК на 2017-2018 рр., де йдеться про адаптацію українського законодавства до норм ЄС, підтримку реформ, співпрацю в рибній галузі тощо.

За підтримки проекту ЄС «Підтримка реалізації сільськогосподарської та харчової політики» Держрибагентство створило перший в Україні Довідник для рибалок любителів. Його виготовлено для 15 регіонів, тих, що знаходяться на каскаді водосховищ на Дніпрі та тих, де вже запущений та працює рибоохоронний патруль.

Також продовжено радикальну реформу системи контролю та охорони водних біоресурсів. Запущено 21 управління рибоохоронного патруля по Україні, де працює 390 патрульних. В 2017 році вперше за багато років держава створила необхідні умови для ефективної рибоохоронної роботи. З метою забезпечення роботи патруля матеріально-технічною базою було закуплено 43 сучасних автомобілі Renault Duster та 37 човнів. Вперше за останні 10 років в достатньому обсязі виділено кошти на паливно-мастильні матеріали у всіх регіонах України – 27 млн грн. Крім того, для протидії браконьєрству та корупції Держрибагентство та Нацполіція підписали Меморандум про співпрацю.

Ефективність нового патруля була доведена значною кількістю виявлених порушень. Рибоохоронними патрулями та органами рибоохорони було проведено 18544 рибоохоронних рейдів, виявлено 31617 порушень, вилучено 171 тонну біоресурсів у порушників. Сума збитків, завданих рибному господарству внаслідок порушень, склала 89,1 млн грн.

Протягом року тривала електронізація галузі. Рибоохоронними патрулями в 15 регіонах України було створено інтерактивні онлайн карти з переліком зимувальних ям та їх географічними координатами.

Також в 2017 році тривав процес дерегуляції та виведення галузі з тіні. Урядом схвалено скорочення строку отримання дозволу на спецвикористання до 5 робочих днів. У 2017 році користувачі мали можливість протягом усього року подавати документи на отримання дозволу та в термін у 5 робочих днів отримати відповідь.

Підсумовуючи рік варто нагадати, що Україна має найбільшу площу поверхонь внутрішніх водних об’єктів в Європі та має потенціал стати європейським лідером галузі.