20 вересня депутати дозволили виноробам і виробникам медових напоїв не отримувати ліцензію на оптову торгівлю вартістю 500 тис. грн у разі, якщо у виробництві використовується власна сировина. Це рішення було позитивно сприйнято громадськістю, але не профільними фахівцями. Чому? Пояснює директор асоціації "Виноградарі та винороби України" В'ячеслав Пономарьов.
На тлі загальної радості з приводу скасування ліцензії вартістю 500 тис. рн на оптову торгівлю вином і медовими напоями, які вироблені з сировини власного виробництва, замовчується ряд серйозних ризиків, які несе прийнятий закон.
Про вино
Прийнятий Верховною Радою закон не враховує той факт, що ринок виноробства України розділений на виноградарство і виробництво виноматеріалів, з одного боку, і виробництво вина з іншого. Тому практично всі виробники вина в Україні юридично і структурно поділяють процеси на виробництво сільськогосподарської продукції (виноград і виноматеріали) і виробництво алкоголю (вино). Такий поділ, зокрема, дозволяє виноградарським господарствам скористатися спрощеною системою оподаткування.
Згідно з прийнятими змінами, звільнені від сплати 500 тис. грн і отримання ліцензії на оптову торгівлю лише ті підприємства, які мають потужності з переробки винограду і, відповідно до нового закону, можуть закуповувати виноград у інших господарств, але не мають права придбати вже готовий виноматеріал .
Таким чином, з огляду на існуючий поділ, підприємство (в структурі якого є і вторинне, і первинне виноробства) має вибирати: або скористатися правом не платити за ліцензію, але при цьому йому необхідно об'єднати два технологічні процеси в один і працювати за загальною системою оподаткування як виробник алкоголю, або залишатися на спрощеній системі, але платити 500 тис. грн за ліцензію на оптову торгівлю.
За останніми даними Міністерства агарної політики і продовольства, в Україні працює близько 50 підприємств змішаного типу, які мають площадки і з переробки винограду, і для виробництва вина, і більше 60 підприємств первинного виноробства, які володіють виноградниками і переробляють виноград (виробляють виноматеріал).
Що стосується малих виноробів, які вирощують виноград і виробляють вино в мікрооб'ємах, то для них скасування ліцензії є значним фактором, але далеко не першорядним. Вони більшою мірою нарікають на складний і зарегульований процес отримання ліцензії на виробництво і розлив продукції.
Таким чином, виникає питання: чи принесе цей закон таке бажане спрощення для всієї галузі? Відповідь однозначна - ні! Документ є черговим актом популізму.
На наш погляд, єдино справедливим, економічно і адміністративно доцільним було б рішення про скасування ліцензії для всіх виробників виноробної продукції, власне, як це було до 2004 року.
Про медові напої
Шкода від прийнятого закону очевидна, оскільки скасовує ліцензію на оптову торгівлю і для виробників медових напоїв.
Фактично закон дає зелене світло наповненню ринку фальсифікованим алкоголем - так званими "медовими напоями", виробники яких звільняються від сплати 500 тис. грн згідно з прийнятими нормами.
Чому ми говоримо про фальсифікат? В Україні немає жодного чіткого регулювання виробництва даного напою, немає жодного закону, який стосується "медових напоїв", на відміну від виноробної продукції, виробництво якої регламентується профільним Законом про "Про виноград та виноградне вино".
Далі, аналогічна ситуація з можливістю тестування продукту на натуральність. В основі меду лежить в середньому 82% цукру різного походження, 17% води і 1% різного роду білків, вітамінів, мікроелементів. Відсутність методів проведення аналізу дає можливість будь-якому виробнику алкоголю створювати умовно "медові" напої з цукру, води і харчових добавок, і при цьому ще й не оплачувати оптову ліцензію. По суті, цей закон відкриває "скриньку Пандори".
Прогнози невтішні - розвиток гаражного виробництва "медових напоїв" та наповнення ринку фальсифікованим алкоголем.
agronews.ua
agrinews.com.ua