У процесі прийняття компромісного рішення щодо застосування спецрежиму ПДВ у сільському господарстві, Міністерство фінансів України обрало чи не найгірший із можливих варіантів – часткове збереження спецрежиму ПДВ для усіх видів сільгоспдіяльності, зазначив завідувач відділу податково-бюджетної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.
Розроблений Мінфіном законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (реєстр. №3688 від 22.12.2015) передбачає часткове збереження на 2016 рік дії спецрежиму ПДВ за схемою 25/75. Це означає, пояснив експерт, що 25% сум ПДВ залишатимуться у розпорядженні сільгосппідприємств, а 75% сум податку буде спрямовуватися до держбюджету без подальшого цільового використання, на чому наполягало Мінагрополітики в альтернативному законопроекті. Ним, зокрема, пропонувалася централізація 10% сум ПДВ-акумуляції із подальшим розподілом в рамках цільових бюджетних програм підтримки.
За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, від реалізації запропонованої Мінфіном схеми у 2016 році виграють лише великі сільгосппідприємства та зернотрейдери. Усі інші учасники економічних відносин в сільському господарстві, включаючи й державу, програють, зазначив Леонід Тулуш.
За його словами, ПДВ-підтримка по відношенню до чистої виручки від реалізації експортоорієнтованої рослинницької продукції становить близько 10%. При цьому внаслідок відновлення ПДВ-відшкодування при експорті ціна на таку продукцію зросте не менш як на 12-15%. Отже, її виробники від законодавчих змін навіть виграють.
Для сільгосппідприємств, що займаються переважно виробництвом експортоорієнтованих видів рослинницької продукції, Мінфін додатково залишає ще й 25% сум ПДВ-акумуляції. Внаслідок цього, за оцінками вчених Інституту аграрної економіки, загалом додаткові доходи таких сільгосппідприємств від часткового скасування спецрежиму та відновлення відшкодування при експорті можуть зрости на 7-8% проти їх нинішнього рівня.
Зовсім інша ситуація, зауважив Леонід Тулуш, спостерігатиметься у сільгосппідприємств, що спеціалізуються на виробництві неекспортоорієнтованої сільгосппродукції. Для них ПДВ-підтримка зменшиться вчетверо: з нинішніх 10,2% по відношенню до чистої виручки до 2,6%.
Особливо загрозлива ситуація може скластись із тваринництвом, яке зазнає подвійного удару. З одного боку, через здорожчання кормів внаслідок зростання цін на зерно після відновлення ПДВ-відшкодування при експорті. З іншого, у зв’язку із втратою переважної частини ПДВ-підтримки, яка у 2014-2015 роках забезпечувала рентабельність діяльності для багатьох тваринницьких підприємств.
За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, лише за рахунок скасування ПДВ для рослинницької галузі рентабельність діяльності у сфері тваринництва суттєво знизиться. А у разі скасування ПДВ-підтримки для тваринництва, прибутковим буде лише птахівництво, хоча його рентабельність суттєво знизиться. Крім того, навіть часткова – 25% – ПДВ-акумуляція не забезпечить рентабельної діяльності у галузях свинарства та молочного скотарства для переважної більшості сільгосппідприємств. Саме через це для тваринництва було б доцільно залишити ПДВ-акумуляцію повністю.
Застосування ж режиму часткової – 25% – акумуляції із повним відновленням ПДВ-відшкодування при експорті є невигідним для держави, адже нині експортується в середньому близько 60 % збіжжя, що обумовлює значні суми ПДВ до відшкодування, підсумував Леонід Тулуш.