Семенюк: Знаєте, мене поставили у залежність від політичних інтриг і боротьби відповідних кланів, при цьому були включені державні інститути, такі як Верховна Рада, Кабмін. І ці інституції не з’ясували відповідні правові підстави. В цій ситуації Фонд державного майна став заручником. Тим більше, що відсутній закон про фонд майна, про управління об’єктами державної власності.

Тому, як би ти гарно не працював, ти просто заручник свого часу. Навіть коли такі високі інституції приймають рішення про призупинку, то вони повинні також нести відповідальність за всі ті рішення, які приймаються, так самоя як і я - голова Фонду держмайна. Тому що, якби конкурс не відбувся, штрафні санкції, які були б виставлені до України з боку іноземних компаній, напевне б дорівнювали бюджету України. Адже вони внесли задаток.

Семенюк: Я задоволена одним - що свого часу я зробила все, щоб повернути це підприємство до державної власності. Якщо не можна було вплинути на процес зупинки, то ми принаймні провели конкурс прозоро. І показали, що можна продати один об’єкт і отримати суму на 20% більшу, ніж за всі 14 років, коли від приватизації надійшо 18 мільярдів. Звичайно мені боляче, що цей об’єкт пішов, мені боляче за те, що відбулося.

Семенюк: Мені боляче за те, що не була врегульована правова сторона між парламентом і Кабміном, і це ще буде предметом суперечки у Верховній Раді. По-друге, я задоволена тим, що такі умови конкурсу не застосовувалися до жодного об’єкту. Я маю на увазі 25 років контролю за виконанням інвестзобов’язань. Це дає мені можливість говорити - якщо не будуть виконуватися зобов’язання, то я його ще п’ять разів продам, аби наповнилася казна, і людям була зарплата і пенсії.

Тобто Ви не виключаєте, що це не вотстаннє «Криворіжсталь» продається?

Семенюк: Все залежить від того, як виконуватимуться інвестзобов’язання і конроль за ними 25 років. Це дуже важливо! Це стосується і модернізації, і екології, реконструкції і ринку збуту, соціальної сфери, зарплати. Таких умов конкурсу не було ще ніколи.

Олександр Мороз назвав позитивним фактом продаж «Криворіжсталі».

Семенюк: Я теж вважаю, що він вдалий. Ми робили все, щоб було прозоро, щоб люди бачили, що відбувалося.

Під час дебатів про те, чи варто продавати «Криворіжсталь», чимало оглядачів ділилися підозрами про те, що противники цього продажу з числа політиків, ті хто говорили, що це підприємство має бути в державній власності, вони буцімто дбають не стільки про долю цього підприємства, скільки про популярність у виборців на наступних партаменських виборах. Що б Ви могли на це відповісти?

Семенюк: Я вам хочу сказати як політик, що пройшов три парламентські та три президентські кампанії - перед виборами всі дуже люблять народ, тільки після виборів чомусь за нього забувають. Треба зважувати на те, не як хто і що говорить, а те, хто що робить.

Зараз висловлюються припущення, що Ви першою серед соціалістів пішли з власної посади, а за Вами буцімто підуть інші. І все це в процесі підготовки до того, щоб відмежуватися від уряду, і йти на вибори незалежно. Чи це так?

Семенюк: По-перше я подала заяву на розгляд президента. Нехай він розгляне, тоді можна говорити про відхід. А поки президент і парламент не розглянули мою відставку, я залишаюся при посаді. Я не думаю, що мої колеги хочуть іти на вибори і піти з влади. Написати заяву мене змусило рішення Верховної Ради.

"BBCUkrainiane"