Заява Л.Кравчука з приводу святкування річниці „помаранчевої революції"

Святкування помаранчевими першої річниці своєї революції дало багато матеріалів для аналізу, висновків і роздумів.

По-перше, зміст самого дійства, виступи „вождів" революції, реакція учасників засвідчили, що це вже інший Майдан, з іншою філософією. Ті засадничі фактори, на яких виник Майдан, і перш за все - очікування людей на краще, цивілізоване життя, розвіялись як туман. Єдиної помаранчевої команди не існує. З вини лідерів ідеї Майдану зазнають краху.

По-друге, святкування річниці революції було потрібним хоча б для того, щоб засвідчити, що нинішня влада нездатна реально оцінити ситуацію в країні і запропонувати суспільству конкретний обґрунтований план виходу з кризи.

Хіба можна вважати реальною оцінку В.Ющенком української дійсності, коли він стверджує: "Я сьогодні гордий тим, що після 12 місяців достойного, красивого, цікавого життя ми сьогодні святкуємо роковини української свободи"?

І це каже президент країни, де більше ини людей живуть за межею бідності, де систематично порушуються права людини, Конституція і закони України, де розвалено судочинство, владні крісла займають корупціонери і хабарники.

По-третє, річниця ще раз підтвердила: науково обгрунтованої програми розвитку України у влади немає, а це означає, що можна ставити хрест на сподіваннях українського народу щодо "красивого життя". Ми сьогодні маємо те, що маємо і вочевидь при нинішній владі й будемо мати те, що маємо.

По-четверте, святкування річниці перетворилося в непристойне змагання між помаранчевими командами за перемогу на виборах 2006 року.

Заклики В.Ющенка до перемоги на парламентських виборах демократичних сил (читай - правлячої партії НСНУ), можна оцінити як дерективу всій виконавчій владі, всім чиновникам.

Завтра їм надійде погроза: якщо в області не набере більшості голосів НСНУ, то владу буде змінено. Таке у нас уже було.

Демократичний і народний президент мав би говорити по-іншому, а саме: до парламенту прийдуть ті депутати, за яких проголосує народ при вільному волевиявленні. А влада повинна забезпечити всі умови для того, щоб кожний виборець мав таку можливість.

Можна погодитись з В.Ющенком, що не всі ці негаразди, які є сьогодні в Україні спричинені ним і його командою, не за все він має нести відповідальність. Але не про це мова. Мова про те, що він каже одне, а робиться інше, що він не конролює ситуації в країні.

В його промовах нерідко відсутні логіка і системність, конкретні пропозиції, що буде робити влада завтра, післязавтра і т.д. по наведенню порядку в країні. А народ саме цього чекає від глави держави.

Чи чекала Україна в день річниці революції почути лідера НСНУ? Ні. Україна хотіла побачити державного мужа, відповідального за кожне слово главу держави, а не опозиційного лідера.

Коли ж врешті-решт В.Ющенко стане справжнім президентом? Чи дочекаємося?

Люди хочуть бачити при владі досвідчених професіоналів, котрі вміли б вирішувати конкретні справи, захищати їх інтереси. А саме тут найбільше допущено помилок.

Президент закликає продовжувати чистки і зачищення адмінперсоналу. Наголошую - не політиків, а адмінчиновників, чого не робилося і не робиться в жодній демократичній країні. Де ж тоді візьмуться професіонали, як може працювати державна машина? Чому цього не розуміє президент? Не хоче, чи не може? Та Україні від цього не легше.

Ніяким краснобайством, ніякими закликами - „підніміть голови і розправте плечі" не можна замінити щоденної ефективної управлінської роботи. Це люди бачать і тому опустили голови і зігнули плечі.

А якщо відкинути пустопоню риторику, якою було позначене свято помаранчевої революції, то проблем в суспільстві стало не менше, а більше і ми не отримали відповідь на найгостріші запитання. Так, стара влада допускала безліч серйозних помилок, вона не забезпечила стабільного розвитку України і заможного життя її громадян.

Але чому ж нова влада не лише не утримала рівень економічного розвитку України, а навіть знизила його? Чому ви, панове, зробили економіку гіршою, а економічну політику (та й зовнішню) не прогнозованою?

Без відповіді на ці запитання всі ваші заклинання, всі ваші чергові обіцянки нічого не варті.

Окрім розчарувань і нудьги вони нічого більше не породжують.

У вас був час зробити висновки, винести уроки з річного правління державою. Ви цього не зробили. Вочевидь не здатні.

Перший президент України, Голова Громадського у "Об'єднаймо Україну", лідер парламентської фракції СДПУ(О) Л.Кравчук

Прес-служба у