26 січня 2006 р. відбулося засідання колегії Держпромгірнагляду МНС України з питання “Про підсумки роботи Держпромгірнагляду МНС України за 2005 та завдання на 2006 рік щодо подальшого вдосконалення наглядової діяльності у сфері промислової безпеки”, у роботі якого брали участь , окрім працівників Державного департаменту, начальники управлінь територіальних органів, експертно-технічних центрів та керівники прес-служб і періодичних видань.

До участі в засіданні запрошувалися представники Кабміну України, Федерації профспілок України, Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві, Фонду промисловців і підприємців України. В роботі колегії брав участь заступник Міністра МНС України .

Як зазначив у своєму виступі Голова Держпромгірнагляду Михайло Саварин, минулий рік пройшов під впливом чергової реорганізації системи державного нагляду за охороною праці. Внаслідок перебудови система втратила чимало висококваліфікованих спеціалістів, послабилися напрацьовані зв’язки на регіональному рівні, ускладнилися стосунки з центральними органами виконавчої влади, втрачені темпи перегляду нормативно-правової бази та знизилася ефективність впливу на роботу Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві.

За 2005 р. загальний травматизм порівняно з попереднім роком знижено на 8,3 відсотки (травмовано 20817 осіб проти 22691), смертельний-на 6,5 відсотки (загинуло 1008 проти 1164). Рівень смертельного травматизму підвищився у таких галузях, як нафтогазовидобутку (16 проти 3), машинобудування (67 проти 45), у соціально-культурній сфері (137 проти 126), зв’язку (20 проти 11) та гірничорудної промисловості (39 проти 32).

Органами Держпромгірнагляду з метою підвищення рівня промислової безпеки та попередження виробничого травматизму проведено 206 тис. обстежень, у тому числі 2,2 тисячі комплексних та 203, 6 тисячі оперативних перевірок. В результаті цих заходів за порушення законодавчих та нормативних актів з охорони праці інспекторами призупинено понад 240 тисяч об’єктів та робіт, притягнуто до адміністративної відповідальності понад 81 тисячу працівників, у тому числі 15 тис. 900 керівників підприємств.

Проте, як переконує практика, орієнтація на середньостатистичні показники у напрямках збільшення кількості накладених штрафів, кількості перевірок-при складанні загальної оцінки безпечної праці в умовах реформування риночної економіки малоефективна та позбавлена перспектив.Необхідний новий підхід до формування об”єктивної оцінки промислової безпеки. Державні інспекції поступово повинні відмовлятися від поліцейноспрямованого методу виявлення порушень і не ставити за самомету досягнення позитивної динаміки каральних показників.

Для зростання дієвості системи охорони праці на підприємствах необхідно переходити на партнерську співпрацю з роботодавцями. Таким чином формуватиметься культура безпеки-найважливіший пріоритет усієї системи управління виробництвом. В цьому напрямку ми запропонували зміни до постанови Кабміну від 15 жовтня 2003 р. №1631 “Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом України з нагляду за охороною праці та його територіальними органами”. Нами запропоновано скоротити більш ніж утричі перелік робіт, на які необхідно отримати дозвіл та запроваджуємо декларативний принцип, яки дає змогу лібералізувати стосунки з підприємцями.

Удосконалюючи систему державного нагляду , слід звернути увагу на нерівномірне навантаження в обстеженнях державного інспектора у галузевих інспекціях. Щоб вирішити це питання, необхідно виконати ґрунтовний аналіз розвитку промисловості кожного регіону України і залежно від кількості галузевих підприємств в області здійснити перерозподіл інспекторського складу.

Державний нагляд у спрямуванні своєї роботи повинен орієнтуватися на інспектування тих підприємств, на яких спостерігаються найпоширеніші види ризику, зосереджувати зусилля на виробництвах, де зафіксовано високий рівень травматизму і звідки найчастіше надходять скарги про відсутність належних умов праці.

Державні інспектори повинні бути застрільниками у сприянні внутрішнього контролю чи аудиту на підприємствах, створенні сучасної системи управління охороною праці. Представник Держпромгірнагляду зобов’язаний не лише зосереджуватися на виправленні технічних упущень на виробництві, а й твердо відстоювати свою позицію в регулюванні державних питань , опираючись на нормотворчу і законодавчу базу.

Серед актуальних завдань, які належить вирішити в 2006 році, є віднесені до розділу удосконалення управління охороною праці, де назріла проблема впровадити новий переглянутий реєстр нормативно-правових актів з охорони праці, а також опрацьовувати застарілі документи з точки зору адаптації їх до норм міжнародного та європейського законодавства з використанням засобів технічного регулювання та розроблення нормативно-правових актів за технологічними процесами та видами робіт.

Важливе значення у системі державного нагляду набуває технічне регулювання. Воно вимагає пильної уваги й участі наглядового органу в розробці і запровадженні технічних регламентів, гармонізації національних стандартів, контролю за системою оцінки відповідності продукції, устаткування і технологій в закріпленій галузі регулювання . Велика роль у вирішенні цих питань відводиться експертно-технічним центрам, які забезпечують значну технічну підтримку державного нагляду за промисловою безпекою.

На колегії розглянуті надзвичайно важливі питання сьогодення, як раціональне використання надр та їх охорону, безпечне використання вибухових матеріалів у гірничодобувній, рудній та нерудній галузях.

В ряду першочергових завдань на 2006 рік визначено забезпечення виконання роботодавцями вимог нормативно-правових актів з охорони праці, підвищення якості відомчого контролю за веденням гірничих робіт, дотримання пилогазового режиму у вугільних шахтах, удосконалення держнагляду з охорони надр у нафтогазовидобувному комплексі, опрацювання й уведення в дію Правил будови та безпечної експлуатації атракціонної техніки, поліпшення роботи по нагляду за безпечною експлуатацією ліфтів, вантажопідйомних механізмів.

Бажаючи керівникам і спеціалістам системи Держгірпромнагляду МНС України здійснення намічених планів, Михайло Саварін ще раз зупинився на думці, що в їхній роботі необхідно знаходити найтісніші зв'язки у спілкуванні з місцевими дежавними органами влади, роботодавцями, профспілками та громадськими організаціями і направляти спільні зусилля в удосконаленні безпеки праці та захисту життя і здоров’я працюючих.

Прес-служба КМУ