Нещодавно Голова Верховної Ради України В. Литвин оприлюднив звіт про результати роботи Верховної Ради України протягом останньої – 7-ої сесії, що завершилась влітку. Парламент звітує про кількість прийнятих законів, проведених слухань, а також – розглянутих комітетами, народними депутатами заяв, звернень, прохань і проблем, з якими звертаються люди. Вже за результатами двох звітів Верховної Ради України лідером за кількістю звернень громадян став народний депутат України Василь Горбаль. З питанням – як вдається досягти таких результатів у співпраці з громадянами, ми звернулись до самого парламентаря. Думаємо, що досвід його роботи буде корисним для багатьох нинішніх та майбутніх політиків.

– Василю Михайловичу, Голова Верховної Ради України звітує, що протягом 6-ти місяців останньої сесії до депутатського корпусу звернулось понад 53 тисячі громадян і кількість їх звернень з кожною сесією зростає. Чому, як Ви думаєте?

– Як кажуть люди: «Скільки не повторюй «солодко» – в роті солодше не стане». Так само, скільки б державні діячі не запевняли громадян, що демократичні зміни в країні повернули чиновників обличчям до людей, призвели до зменшення корупції, спрощення процедур оформлення документів і пришвидшення вирішення їх проблем, люди не повірять в це доти, поки не відчують на собі. Збільшення ж заяв до вищих органів влади свідчить про те, що спрощення такого не відбувається і парламент, народні депутати досить часто стають останньою інстанцією і надією, на допомогу яких очікують люди.

– Кількість звернень до Вас вже другу сесію поспіль є найбільшою. Скільки людей до вас звертаються?

– Протягом 6-ти місяців останньої сесії до моїх громадських приймалень звернулось понад 5-ть тисяч громадян. Кількість людей, що приходять, зростає – протягом такого ж періоду в минулому році звернулось більше 3-х тисяч громадян. Звертаються не лише мешканці Солом‘янського району столиці – приходять і пишуть багато киян з інших районів, багато листів приходить з різних регіонів України.

Багато людей звертається вже після багатомісячних поневірянь по чиновницьким коридорам влади – районної, міської. А коли, у результаті, не мають розуміння посадовців і не отримують допомоги від них, як до останньої інстанції звертається до депутата Верховної Ради. Але багато людей, які чули про мою роботу, приходять одразу в громадські приймальні.

– Якими правовими засобами ви користуєтесь для вирішення проблем людей, які до Вас звертаються?

– Згідно Закону України «Про статус народного депутата України» захищати права та свободи виборців народні депутати можуть за допомогою своєрідного інструмента – депутатського звернення чи депутатського запиту, звертаючись з якими до відповідного органу державної влади вони мають змогу отримати достовірну та правдиву інформацію, і вимагати відновлення порушених прав і свобод громадян. Як бачите, на жаль в моєму розпорядженні не так багато важелів впливу, однак не зважаючи на це можна стверджувати, що наша спільна робота з юристами громадських приймалень допомогла переважній більшості громадян, що звертаються, позитивно вирішити їх нагальні проблеми та питання.

– Наша країна перейшла з мажоритарно-пропорційної до повністю пропорційної виборчої системи – зв‘язок парламентаря з виборцями мав би втрачатись. Ви ж нарощуєте темпи зустрічей з громадянами. Чому так?

– Незважаючи на зміну системи виборів, я як депутат-мажоритарник обраний більшістю громадян і вважаю, що жоден із політиків не повинен втрачати контакту з людьми. Інакше – які його функції у вищих представницьких органах, якщо він не знає, чим переймаються люди? І змінювати свої підходи до роботи з людьми залежно від зміни політичної системи я не збираюсь.

– Діяльність депутата Верховної Ради більш насичена і відповідальна, ніж робота депутатів місцевих рад. Як вдається поєднати всі напрямки роботи і разом з тим працювати з питаннями громадян?

– Обсяг роботи дійсно великий – від розробки законодавчих актів і роботи в комітеті з питань бюджету, до участі у міжпарламентських групах і спеціальних комісіях. Але я сам киянин, знайомий з проблемами міста і його мешканців. Якщо інші депутати мають по одній приймальні, але й у тій уваги належної людям не приділяють, то й люди до них не підуть за допомогою або за порадою. А тим більше, якщо обирались вони у далеких областях країни, а натомість «заїжджають» туди досить рідко, займаючись політикою у Києві.

На початку депутатської діяльності у мене також працювала одна приймальня. Але із зростанням кількості людей, які звертались за допомогою, а також через те, що більшість з них – люди похилого віку, яким навіть їздити по місту важко і дорого, щоб територіально ближче і зручніше розташувати приймальні до осель киян, було відкрито ще 6 приймалень у різних мікрорайонах Солом‘янки. А вже налагодити їх роботу так, щоб люди були задоволені її результатами – це було завдання не одного дня і результати показують, що наша робота досягла непоганих показників.

– Василю Михайловичу, а не могли б ви більш докладніше розповісти про організацію роботи? Це буде цікаво читачам та вашим колегам, щоб удосконалити свою роботу.

– Механізм моєї роботи з громадянами простий, але чіткий і налагоджений. Приймальні розбивають район на декілька „секторів” таким чином, що кожна з них розташовується в центрі свого сектору – мікрорайону, тому кожний киянин, який ає в Солом’янському районі може зручно і швидко дістатись в одну з приймалень і отримати професійну консультацію.

Приймальні дні у громадських приймальнях – кожного вівторка і п’ятниці з 10-ої – до 17-ої години. В кожній приймальні на киян чекають юристи – мої помічники-консультанти, які допомагають знайти правильне рішення проблеми, з якою приходить людина. Завданням юристів є не лише надання кваліфікованих консультацій, але й допомога у пошуку вірного напрямку для якнайшвидшого вирішення питання, з яким приходить людина.

– А якщо не вдається одразу допомогти людині, які ваші дії?

– Захищати права та свободи виборців народні депутати можуть за допомогою таких інструментів як депутатське звернення чи запит, звертаючись з якими до відповідного органу державної влади вони мають змогу отримати достовірну та правдиву інформацію, і вимагати відновлення порушених прав і свобод громадян. Якщо не вдається владнати питання одразу, готуються листи і звернення на посадових осіб, я звертаюсь із запитами через парламент, зустрічають із посадовцями, готую проекти законів, якщо рамки нинішнього законодавства не дозволяють допомогти людині і обмежують її права.
Як бачите, на жаль в моєму розпорядженні не так багато важелів впливу, однак, не зважаючи на це, можна стверджувати, що наша спільна робота з юристами громадських приймалень допомогла переважній більшості громадян, що звертаються, позитивно вирішити їх нагальні проблеми та питання.

– А з якими питаннями найчастіше звертаються до вас, що найбільше турбує людей сьогодні?

– Основною проблемою залишається все ж таки житлово-комунальна сфера – майже 36% громадян звертаються саме з питаннями, які пов’язані з незадовільною роботою ДЕЖів, проблемами обслуговування кооперативних будинків. На другому місці на сьогодні перебувають питання незаконного будівництва і надання житла, такий собі „будівельний бум”, який особливо загострився влітку. Це приблизно 30% питань, які піднімались громадськістю. Далі свою нішу займають питання приватизації і узаконення земельної ділянки (12%), проблеми, пов’язані з вирішенням земельних, трудових і майнових спорів (15%), звернення щодо надання матеріальної допомоги (7%). Крім того, збільшилась кількість звернень громадян за позовною допомогою.


– Василю Михайловичу, Ви сказали, що багато громадян звертаються до Вас з проханням про надання адресної матеріальної допомоги. Не маючи державної підтримки на допомогу малозабезпеченим людям, чи допомагаєте ви цим людям?

– Дійсно, досить часто, люди звертаються із проханнями щодо ремонту, благоустрою, матеріальної допомоги. Однак, вони забувають, що є депутати місцевого рівня – райрад та Київради, яким із місцевих бюджетів виділяється фонд коштів, причому досить не малий, на вирішення проблем виборців і округу. Вони зобов‘язані спрямовувати ці кошти на потреби людей і звітувати про них. Депутат Верховної Ради такого фонду не має, хоч як дивуються люди, коли про це чують. Тому такого роду питання повинні вирішуватись у першу чергу місцевим депутатським корпусом.

Досить часто люди отримують від них відмову, але від того їм не стає легше. Для допомоги найбільш незахищеним верствам громадян мною було створено Благодійний фонд «Фонд Горбаля», до якого я намагаюсь залучати кошти для допомоги людям. В складі фонду існує спеціальна комісія, яка займається розглядом прохань громадян і виносить рішення, на підставі якого виділяються кошти.

– Ви сказали про новий напрямок роботи – допомога громадянам у оформленні позовних заяв. Розкажіть детальніше.

– Є багато проблем, які громадяни можуть вирішити лише звернувшись до суду. Але справу у суді розглянуть за обов‘язкової умови – коли юридично грамотно оформлені всі документи. Оформити їх у юридичних контрах – справа досить коштовна, а оформлення лише одного документу займає багато часу. Юристи моїх громадських приймалень якісно і швидко готують позовні заяви, касаційні і апеляційні скарги, надають консультації щодо проведення процесу, допомагають знайти альтернативні варіанти захисту. Лише протягом останніх місяців юристи допомогли підготувати людям 75 таких документів.