Пройшла селекторна нарада з питань материнської та малюкової смертності за участю першого заступника Міністра Віктора Весельського, керівного апарату і головних фахівців МОЗ з начальниками обласних управлінь, ректорами вузів, головними фахівцями у регіонах.
В Україні охорона материнства та дитинства низкою прийнятих національних та державних програм визначена пріоритетним напрямком державної політики. Організація медичної допомоги дітям та матерям здійснюються шляхом впровадження сучасних перинатальних технологій, рекомендованих ВООЗ, як такі, що суттєво впливають на поліпшення здоров’я матері та дитини. Впровадження їх не потребує високовартісного обладнання, здешевлює вартість медичної допомоги, що є актуальним для країни з обмеженими ресурсами. Позитивний досвід роботи за сучасними техно-логіями у пілотних областях за проектом “Здоров’я матері та дитини” у Волинській, Донецькій, Житомирській, Львівській областях дав змогу знизити рівень патологіч-них пологів з 70% до 30%, кількість кесарських розтинів - наину, застосування медикаментів - на 80%, що підтверджує необхідність поширення цих технологій на всі пологові заклади України.
Однак узагальному в Україні за 9 місяців 2005 р. рівень материнських та малюкових втрат підвищився.
Інформаційно:
Материнська смертність: за 9 міс. 2005р. спостерігається підвищення рівня материнських втрат на 22% або на 11 випадків (18,3 порівняно з 2004 роком - 14,2 на 100 тис. живонароджених). За 9 місяців зареєстровано 57 випадків (у минулому році за весь період - 59), з них більша ина випадків (31) у місті. Третина жінок помирає у закладах сільської мережі, що вказує на низький рівень роботи з жінками групи ризику. Зростання показника материнської смертності відбулося у 13 регіонах. Найвищі показники зареєстровані в Кіровоградській (45,9) та Чернівецькій областях (40,3). Рівень материнської смертності знизився у 5 регіонах. Не зареєстровано випадків смерті ма-терів у Тернопільській, Херсонській областях та у м. Севастополі.
Малюкова смертність: за 9 місяців 2005 року зросла на 4% і складає 9,96 проти 9,57 на 1000 народжених живими. В абсолютних числах: у віці до 1 року померло 170 дітей; народилось живими малюків менше на 4 тисячі (за оперативними даними).
Зростання показника смертності дітей віком до 1 року відбулося у 19 регіонах: найвищі темпи зареєстровано у Закарпатській області (63%): останні чотири рейтингові місця за рівнем смертності дітей першого року життя займають Чернігівська (13,42), Закарпатська (12,83), Чернівецька (11,91) та Івано-Франківська (11,89) області. Значно нижчі загальнодержавних рівні малюкових втрат у Київській (7,4), Хмельницькій (7,8), Тернопільська (7,86) областіях та м. Київ (7,86).
Збільшення малюкової та материнської смертності відбулось через зниження уваги в регіонах до проблем перинатальної охорони плоду, зволікання у впровадженні сучасних перинатальних технологій, недостатню роботу з вагітними та ін.
Як зазначалось на нараді, для покращення ситуації важливими є комплексний міжвідомчий підхід до вирішення соціальних питань, зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров'я, укомплектування високопрофесійними кадрами, створення умов для їх роботи, насамперед в сільській місцевості. Це вимагає тісної співпраці з санітарно-епідеміологічною службою, практикуючих лікарів - з відповідними кафедрами вузів, розуміння та бажання зробити краще, а не перешкоджати та перестраховуватись. Потребують покращання укомплектованість неонатологами, професійний рівень акушерів-гінекологів, неонатологів та анестезіологів у дитячих медичних закладах.
Матеріально-технічна база лікувально-профілактичних закладів на даний час неготова до надання адекватного рівня медичної допомоги недоношеним дітям з малою вагою, які раніше вважались плодами (у зв’язку із змінами у Цивільному кодексі України стосовно термінів штучного переривання вагітності і змін щодо визначення перинатального періоду) - насамперед немає обладнання для невідкладної та реанімаційної допомоги. Залишається актуальним питання виконавчої дисципліни.
Під час наради були заслухані керівники щодо пояснення причин та шляхів їх подолання у наданні медичної допомоги дітям і матерям.
Вцілому для покращення становища необхідно вирішити: питання приорітетно-го фінансування закладів охорони здоров'я, які надають медичну допомогу дітям та матерям; переоснащення відповідно до сучасних вимог пологових, неонатологічних та реанімаційних відділень лікарень; забезпечення реанімобілями акушерських невідкладних та неонатологічних бригад; укомплектувати лікарями-неонатологами пологові стаціонари та реанімаційні відділення для немовлят дитячих лікарень, підвищити якість підготовки фахівців в інтернатурі та ін.
Інформаційно:
Протягом останніх трьох років на охорону материнства і дитинства за програмами з Державного бюджету профінансовано видатки на придбання обладнання на суму понад 44 млн. грн., медикаментів та витратних матеріалів – на суму понад 192 млн. гривен. Протягом року закуплено і пере-дано в регіони 230 санітарних автомобілів.
У 2005 р. заробітна плата працівників галузі зросла у 3,4 рази (у порівняні з 2000 р.)
Тільки цього року тричі збільшено мінімальну заробітну плату та проведено відповідне підвищення посадових окладів в середньому на 30 відсотків, внаслідок чого середня заробітна плата працівників охорони здоров’я досягла у серпні 2005 року 523,8 грн., у тому числі лікарів - 712,5 грн., середнього медичного персоналу - 477,9 грн., молодшого медперсоналу - 395,4 грн.
Таким чином, вперше за роки існування незалежної України цей показник перевищує мінімальну заробітну плату на 69 відсотків та питковий мінімум для працездатної людини - на 15,6 відсотків. Для порівняння: у 2000 році заробітна плата в галузі перевищувала мінімальну заробітну плату лише на 17,9 відсотка та була меншою від питкового мінімуму на 16,9 відсотка.
За період незалежності України відпрацьовано понад 150 законодавчих та нормативних актів щодо охорони материнства та дитинства.
Прес-служба МОЗ
agrinews.com.ua