Кризовий стан галузі: наскільки постраждало виноградарство України

Вітчизняне виноградарство опинилося на межі виживання. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну галузь зазнала катастрофічних втрат. Бойові дії, окупація та економічна нестабільність призвели до суттєвого скорочення площ виноградників, зниження врожаїв і фактичної зупинки багатьох підприємств.

За офіційними даними, площі під виноградниками скоротилися майже вдвічі — з 41 тисячі гектарів у 2021 році до близько 20 тисяч гектарів у 2023-му. Це найнижчий показник за останні десятиліття. Значна частина виноградників залишилася на тимчасово окупованих територіях, зокрема в Криму, Херсонській, Запорізькій та частині Миколаївської областей.

Урожай винограду також впав майже вдвічі. Якщо у 2021 році було зібрано понад 300 тисяч тонн винограду, то в 2023-му — лише близько 165 тисяч тонн. Крім бойових дій, значну роль у зниженні врожайності відіграли зміни клімату, зокрема аномальні весняні заморозки та посухи в літній період.

Збитків зазнали й переробні підприємства. Виробництво виноробної продукції скоротилося на понад 60%. Частина заводів припинила роботу через пошкодження інфраструктури або брак сировини. Інші переорієнтувалися на виробництво іншої продукції або повністю зупинили діяльність.

Крім фізичних руйнувань, галузь страждає від втрати фахівців і дефіциту інвестицій. Багато досвідчених працівників були мобілізовані або виїхали за кордон. Через загальну нестабільність аграрні підприємства не мають можливості вкладати кошти в оновлення обладнання чи відновлення плантацій.

Попри складну ситуацію, галузь має потенціал до відновлення. Експерти вважають, що за умов державної підтримки, відновлення контролю над усіма територіями та залучення міжнародної допомоги, виноградарство може повернутися на довоєнний рівень упродовж 5–7 років. Але для цього необхідна чітка стратегія, підтримка фермерів та інвестиції у сучасні технології.