Тернопільщина – друга західноукраїнська область, де восени минулого року почали впроваджуватися аграрні розписки. 2 березня в обласному центрі відбувся круглий стіл «Аграрні розписки – новий інструмент фінансування фермерських господарств». Він був організований обласною державною адміністрацією та Проектом IFC «Аграрні розписки в Україні», який реалізується за сприяння Швейцарської Конфедерації.

Про важливість заходу можна судити вже з того, що участь у ньому взяв перший заступник голови Тернопільської ОДА Іван Крисак. Головний месседж його виступу: зараз фермери потребують доступних позичок.
Зроблений першим заступником очільника області посил цілком вмотивований - наразі існує чимало кредитних програм, пропонованих банками, проте далеко не всі вони по кишені дрібним та середнім сільгоспвиробникам. У цьому контексті виграшно виглядають аграрні розписки: вони лояльніші за своїми умовами, максимально враховують інтереси сільгоспвиробників і забезпечують швидке надходження коштів, що багато важить напередодні весняних польових робіт.
Чи замінять аграрні розписки банківські кредити? На думку керівника Проекту IFC Олексія Омеляненка, не варто підміняти одне поняття іншим. «Аграрні розписки не замінять всі наявні на ринку інструменти кредитування, - сказав він. – Але вони їх можуть добре доповнити. У будь-якому випадку, рішення щодо того, за яким механізмом кредитуватися, ухвалює саме фермер».
Для Тернопільщини аграрні розписки наразі залишаються незвіданою справою. Сільгоспвиробники лише придивляються до них і оцінюють досвід своїх колег з інших регіонів, які їх уже випробували на практиці. Тому підвищений інтерес вони демонстрували до питань, пов’язаних із процедурою оформлення аграрних розписок та подальшої роботи з ними. На ній детально зупинялися різні учасники круглого столу.
Зокрема, Олексій Омеляненко наголосив, що право видачі аграрних розписок мають винятково власники землі сільськогосподарського призначення або ті, хто на законних підставах її орендує. Причому позичальниками можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Кредитором може виступати будь-яка компанія, яка працює з сільгоспвиробниками.
«Процедура оформлення аграрних розписок дуже проста і зрозуміла, - підкреслив Олексій Омеляненко. – Позичальники і кредитори домовляються про умови, на яких підписують аграрну розписку, потому її завіряє нотаріус. Він реєструє аграрну розписку в Реєстрі аграрних розписок та в Реєстрі обтяжень нерухомого майна. Відтак позичальник отримує фінансування, і це відбувається дуже швидко».
Те, що процес фінансування за аграрною розпискою відбувається дуже швидко, підтвердив і представник Syngenta Віктор Борчевський. Ця компанія долучилася до роботи з аграрними розписками від самого початку їх впровадження в Україні – з 2014 року. За цей час вона накопичила значний досвід роботи з цим фінансовим інструментом.
«З точки зору процесу і процедур і ми, і фермери відчуваємо значну різницю між аграрною розпискою і банківським кредитом, - зауважив він. – Якщо заздалегідь узгоджені всі тексти і перевірені всі документи, то оформлення аграрної розписки у нотаріуса займає 30-40 хвилин».
Попередньо з осені минулого року нотаріусів області також готували до роботи з аграрними розписками. Тож під час круглого столу перший заступник начальника Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області Тетяна Вовк повідомила, що суттєві зрушення в цій царині вже відбулися. В Теребовлянському районі області вже зареєстрований 1 нотаріус, який має відповідний сертифікат. Ще 8 його колег очікують відповідної реєстрації. 2 з них надають свої нотаріальні послуги в Тернополі, 2 – в Тернопільському районі, 2 – в Чортківському і по 1 в Кременецькому та Гусятинському. Їх кількість може зрости за потреби, коли механізм аграрних розписок в області буде запущено на повну силу.
Керівник Проекту IFC Олексій Омеляненко ще раз підкреслив основну перевагу аграрних розписок: заставою за ними виступає майбутній врожай. Земля не може бути такою заставою. Так передбачено спеціально, аби фермери не втратили свій основний капітал – сільгоспугіддя, на яких господарюють.
Він також нагадав, що в залежності від способу розрахунку за аграрною розпискою вони поділяються на товарні та фінансові. Характерно, що фінансові сьогодні більше запитані серед позичальників. Із 80 виданих на сьогоднішній день аграрних розписок 46 припадає на фінансові і 34 – на товарні.
Донедавна серед банківських установ з аграрними розписками працював винятково «Агропросперіс Банк». З лютого поточного року до цієї роботи долучився й OTP Bank. Керуючий відділенням OTP Bank в Тернополі Сергій Генсьорський повідомив, що вони почали працювати за програмою «Агро-фабрика».
«Ми даємо кредити фермерам під аграрні розписки на один рік під 21% річних, - зазначив він. – Перевагою, зокрема, є те, що в заставу ми беремо майбутній врожай без страхування, яке коштує досить дорого. Банки є забюрократизованими установами по збору та розгляду документів. Тому ми ухвалили, що впродовж одного дня маємо вирішити, чи готові фінансувати клієнта. Далі надається мінімальний, як я вважаю, пакет документів для оформлення аграрної розписки. І протягом 7 робочих днів ми готові надавати кошти».
На користь фінансових аграрних розписок виступив і керівник фермерського господарства «ЕКО-Лани» з Кременецького району Олександр Бойко. Він пояснив, що такий підхід спрощує його роботу. «Я захотів взяти кредит живими коштами. Приміром, за пальним ціна різниться, і я можу вибрати оптимальну для себе. Так само це стосується і засобів захисту рослин. Зараз я тільки подав на реєстрацію кілька паїв, подав на погодження банку. І думаю, що цей процес вже скоро буде завершений. На жаль, це буде 40% від того, що я просив, бо в мене ще нема кредитної історії. Але головне, що банк зі мною говорить, що він пішов мені назустріч».
Такі позиції тернопільських фермерів показують, що вони мають реальну зацікавленість у аграрних розписках і вже готові працювати з ними.

Максим НАЗАРЕНКО,
Національний прес-клуб «Українська перспектива»