Луганськом ходили чутки: «У місті - Давид Жванія». Де саме й що він робить, у чутках не уточнювали. Колишнього міністра МНС я відшукав недалеко від вокзалу. У нещодавно спорудженому офісі «Народного союзу Наша Україна», у дзеркальних стінах якого відображалася вся привокзальна дійсність Луганська. Давид Жванія приїхав сюди після обласної партконференції НСНУ разом із делегатами. Конференція відбувалася в будівлі «Швидкої допомоги».
- Що привело вас, Давиде Важаєвичу, у Луганську область?
- Рішення партії. На політраді «Народного союзу Наша Україна» ухвалили відрядити ів виконкому партії в регіони. Мене призначили куратором Луганського обласного штабу Блоку «Наша Україна».
- А що це за статус такий - куратор? У чому саме полягатиме робота?
- Куратори контролюватимуть на місцях роботу виборчих штабів. Під час виборів і у Верховну Раду, і в місцеві ради це просто необхідно. Знову ж таки, коли працюєш у Києві, деколи важко точно визначити, які процеси відбуваються в регіонах, і, відповідно, виробити потрібну тактику й стратегію. Часто інформація, поки доходить до центру, інтерпретується до невпізнанності. Завдання куратора - звести інтерпретацію до нуля, довести інформацію до центральних партійних органів без перекручень.
- Це ваш перший приїзд у регіон як куратора?
- Ні, був тут тиждень тому, займався підготовкою обласної партконференції, що відбулася сьогодні. Зараз невеличка перерва, днів десять. А потім у Києві мене можна буде побачити хіба що на уїк-енд, п’ять днів на тиждень я працюватиму в Луганську.
- Ви були міністром МНС, а потім раз - і перестали. Не видно вас було, не чутно. Чим займалися весь цей час, нудьгували?
- Мені нудно не буває. Я займався політикою, просто інформаційних приводів не створював.
- Ще б пак, коли були міністром, інформаційних приводів створили цілком достатньо. Чого варта лише проблема розмінування боєприпасів!
- Але ж із цією утилізацією боєприпасів така чехарда була! Просто сталкерська зона якась. Сідаємо розбиратися з проблемою, з’ясовуємо, що розмінуванням займаються всі міністерства. Ну хіба що Міністерство освіти не займається. А, самі розумієте, якщо якоюсь справою займаються всі, значить, нею не займається ніхто.
- Як ви оцінюєте свою діяльність на посту міністра МНС? Певно, шкодуєте, що багато чого не вдалося довести до кінця?
- Та є трохи - відчуття якоїсь незавершеності. Але головне ми зробили - зрушили вирішення багатьох проблем із мертвої точки. Почалася реформа МНС. Міністерство завжди працювало як «швидка допомога»: сталася біда - МНС розгрібає результати того, що трапилося. Адже головне - профілактика, попередження надзвичайних ситуацій. У рамках реформи МНС було підпорядковано гідрометцетр, технагляд. Тобто саме ті структури, які займаються попередженням.
Коли я очолив МНС, там було десять різних видів військ. Зараз міністерство перестало бути силовим - військових, так би мовити, переформатували. Створено війська цивільного захисту, у яких є пожежники, сапери, мінери, піротехніки, але вони вже не військовослужбовці. При мені сформовано загони швидкого реагування, ми взялися за створення елітного Центру порятунку на базі аеропорту «Жуляни».
Розпочалося вирішення проблеми Чорнобиля не в піар-площині, а в практичному напрямку: вивезення у сховище радіоактивних відходів із 1-го реактора, активізація будівництва об’єкта «Арка».
- Чи дотримується нинішнє керівництво МНС, так би мовити, закладеного вами вектора?
- Та ми такий вектор заклали, такий фарватер прорили, що іншим шляхом рухатися просто неможливо!
- Чи важко було перекваліфіковуватися з бізнесмена й політика на міністра? Адже справа нова, незвична...
- Та міністрами й мають бути політики! Тезу про те, що на чолі міністерства повинен стояти фахівець, я вважаю сумнівною. Міністр - це топ-менеджер, політик, головне завдання якого - ухвалення правильних, якісних рішень. Зокрема, й у галузі добору працівників. От заступники, що займаються певними напрямками, мають бути фахівцями. Отже, в ролі міністра МНС у мене жодних проблем не виникло. Мені, хоч я й економіст за освітою, знадобився рівно тиждень, аби вникнути в проблеми міністерства.
- Що ви думаєте про політичну реформу, котра набула чинності з 1 січня?
- Особисто я голосував проти цієї реформи. Вважаю, документи такого рівня похапцем прийматися не повинні. Необхідно було спочатку провести конституційну й судову реформу, прийняти закони про Кабінет Міністрів, про Президента. Але цього нічого не було! Запрягли коня позаду воза, от і дістали з 1 січня проблему.
- Чи не буде, на вашу думку, внаслідок цієї політреформи в майбутньому парламенті ще більшого, ніж зараз, бардака?
- Хоч нам і завдали удару в спину, ми йдемо на вибори з настроєм перемагати. У душі я воїн і чесно скажу, мені нудно. Я не бачу опонентів. У нас - ідеологія, а в решти - голі технології. Хто може скласти нам серйозну концію, я навіть уявити не можу. Нашими силами й силами наших союзників ми вестимемо в новому парламенті президентську лінію. Отже, бардака не буде.
- Що ви думаєте про тих, хто завдав удару в спину?
- Я називаю їх «Ті, що йдуть паралельно». У Росії є «Ті, що йдуть разом», у нас - паралельно. Я всім кажу, що Юля - джерело курячого грипу. Політичного. Ми пропонуємо їй вакцинацію у вигляді спільної участі у виборах, але Юля, на жаль, не хоче лікуватися.
Проте нас це не лякає. Хоче в опозицію - нехай іде. Що цікаво, БЮТ і Партія регіонів (зокрема, колишній губернатор Олександр Єфремов і голова Луганської облради Віктор Тихонов) мають у регіоні спільні економічні інтереси. Ті й ті лобіювали інтереси компанії «Ітера».
- Який відсоток голосів розраховує здобути Блок «Наша Україна» в Луганській області?
- Зараз ми маємо 5 відсотків голосів, але я маю намір до виборів довести цей показник до 30 відсотків. Складно, звичайно. Регіон якоюсь мірою ми згаяли, багато в чому через кадрові питання. Знову ж таки, в Луганській області склалася парадоксальна ситуація: адміністративний ресурс, володіння яким традиційно приписують владі, насправді належить опозиції. У влади на місцях, як і раніше, залишаються люди, що заплямували себе на минулих виборах масовими фальсифікаціями. Чого вартий хоча б такий факт: у комісіях, які сьогодні сформовані на виборчих дільницях у Луганську, немає представників НСНУ!
Адмінресурсом, який зосереджено в руках опозиції, стурбовані не тільки ми. Я вчора зустрічався з Олександром Морозом, він теж висловив побоювання, що в такій ситуації вибори навряд чи відбудуться чесно. Ми вирішили створити в Луганську спільний штаб, до якого увійдуть усі політичні сили, котрі не хочуть фальсифікацій.
- А чому обласна партконференція НСНУ відбулася в приміщенні станції «швидкої допомоги»? Що, опозиція скористалася адмінресурсом і не знайшлося кращого місця?
- Та ні, це моя ідея! Просто дуже символічно: область потребує швидкої допомоги, якнайшвидшої реанімації. І Блок «Наша Україна» якраз і надаватиме щоденну практичну допомогу регіонові. Адже проблеми Луганської області не вирішували 15 років. Алчевськ - яскравий приклад. Це бомба, закладе-на попередньою владою. Такі бомби закладені сьогодні по всій Україні, і якщо ми не вживатимемо рішучих заходів, вони почнуть вибухати одна за одною.
- Знову ви про гуманітарне розмінування! Не маєте бажання після виборів удруге очолити МНС?
- Там зараз і так усе гаразд, а повертатися... Справжній чоловік має рухатися вперед.
"Без цензури"
agrinews.com.ua