Україна планує суттєво наростити виробництво біометану в найближчі роки. До кінця 2026 року обсяги виробництва мають сягнути приблизно 150 млн кубометрів, а до 2030 року — зрости до 500 млн кубометрів. Для реалізації цих планів влада посилює співпрацю з Європейський інвестиційний банк.

Про це повідомила пресслужба Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Під час зустрічі представники уряду та ЄІБ обговорили перспективи розвитку ринку біометану, а також модернізацію систем меліорації та управління водними ресурсами.

У міністерстві наголошують, що оновлення інфраструктури дозволить українському аграрному сектору краще адаптуватися до кліматичних змін і сприятиме інтеграції до ринку Європейський Союз.

Заступник міністра Тарас Висоцький повідомив, що розвиток українського ринку біометану насамперед орієнтуватиметься на експорт до Євросоюзу. За його словами, у 2025 році українські приватні компанії вперше експортували понад 11,2 млн кубометрів власного біометану через газотранспортну систему країни.

Тарас Висоцький підкреслив, що Україна має значний потенціал для виробництва “зеленого” палива з аграрних відходів, залишків тваринництва, соломи та цукрового буряка. Саме така сировина відповідає європейським вимогам щодо екологічного палива та відкриває для України перспективи розширення присутності на європейському енергетичному ринку.

Водночас одним із головних викликів для галузі залишається інтеграція до європейської системи сертифікації біопалива та створення єдиної технічної бази даних. Українська сторона та ЄІБ домовилися продовжити спільну роботу над вирішенням цих питань.

Окремо учасники зустрічі обговорили плани з відновлення систем меліорації та управління водними ресурсами до 2030 року. Йдеться про модернізацію каналів, насосних станцій та іншої інфраструктури, необхідної для забезпечення стабільного зрошення сільськогосподарських земель.

Заступниця міністра Ірина Овчаренко наголосила, що перед запуском масштабних проєктів необхідно провести повний технічний аудит та інвентаризацію меліоративних систем. За її словами, Україні потрібно перейти від точкових рішень до системного управління водними ресурсами та визначити пріоритетні об’єкти для відновлення.

Під час переговорів сторони визначили кілька ключових напрямків подальшої роботи. Серед них — координація дій із міжнародними партнерами, синхронізація проєктів зі Світовий банк, ремонт водної інфраструктури південних регіонів та басейну Дунаю, а також розчищення стратегічних водних об’єктів для забезпечення водою Бессарабії.

У міністерстві також повідомили, що проєкт наказу щодо проведення перевірки меліоративних систем уже підготовлено, а наступним етапом стане практична реалізація технічного аудиту інфраструктури.