Державний земельний банк розглядає можливість випуску спеціальних облігацій, які будуть забезпечені майбутніми надходженнями від суборенди державних земель. Такий фінансовий інструмент може стати новим механізмом залучення коштів до бюджету та ефективнішого використання земельних ресурсів країни.

Про цю ініціативу в інтерв’ю LIGA.net розповів голова State Property Fund of Ukraine Dmytro Natalukha. За його словами, держава володіє сотнями тисяч гектарів землі, які вже частково або повністю передані в довгострокову суборенду через відкриті аукціони.

Наталуха пояснив, що саме ці земельні активи планують пов’язати з державними борговими інструментами. Ідея полягає у створенні облігацій, джерелом забезпечення для яких стане стабільний майбутній дохід від суборенди земельних ділянок.

Він наголосив, що договори суборенди укладаються на тривалий період — від 14 років і більше. Завдяки цьому надходження від використання державної землі мають прогнозований та стабільний характер, що, на думку ініціаторів проєкту, робить такі облігації достатньо надійним фінансовим інструментом для інвесторів.

За поточних ринкових умов орендна ставка на землю становить приблизно 20 тисяч гривень за гектар на рік. За оцінками Фонду держмайна, це дозволяє розраховувати на потенційний щорічний дохід держави від земельного банку на рівні близько 16 млрд грн.

Запуск земельних облігацій, як очікується, дасть змогу масштабувати ці надходження та отримати значну частину коштів одразу, не очікуючи багаторічних щорічних виплат за договорами суборенди. Таким чином держава зможе швидше залучати фінансові ресурси для реалізації своїх програм.

При цьому Dmytro Natalukha не став розкривати деталей щодо подальшого використання коштів, які можуть бути отримані від розміщення таких облігацій. Він лише зазначив, що наразі подробиці проєкту не призначені для публічного обговорення.

Ініціатива може стати одним із перших масштабних прикладів використання державних земельних активів як основи для фінансових інструментів в Україні. Водночас реалізація проєкту потребуватиме детального опрацювання механізмів гарантування, законодавчого регулювання та оцінки потенційних ризиків для держави й інвесторів.