На Херсонщині відбувається поступова трансформація аграрного виробництва. Попри те, що традиційно ключовими культурами в регіоні залишаються пшениця, ріпак, соняшник, горох і ячмінь, дедалі більше фермерів змінюють структуру посівів, віддаючи перевагу овочам. Причина — підвищені ризики пожеж та складні безпекові умови.

Про ці тенденції повідомляє Вгору. Як зазначає голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонської області Віктор Гордієнко, щороку зростає кількість господарств, які переходять на вирощування овочів. Одним із ключових стимулів є державна підтримка — компенсація до 80% витрат на зрошення.

Водночас масштаби виробництва поки що не досягли довоєнного рівня, особливо після підриву Каховська ГЕС. Наразі основним джерелом води для аграріїв є річка Інгулець, що значно обмежує можливості зрошення та впливає на обсяги врожаю.

Попри труднощі, фермери активно адаптуються до нових умов. Вони встановлюють помпові станції та розширюють площі під баштанними культурами. У 2026 році планується засіяти близько 2 тисяч гектарів баштанних, з яких 1,5 тисячі гектарів буде відведено під кавуни.

Разом із тим близькість до лінії фронту змушує аграріїв обирати культури, менш вразливі до займання. За словами Віктор Гордієнко, ріпак і соняшник значно краще витримують ризики пожеж, ніж пшениця. Минулого року через атаки дронів фермери втратили сотні гектарів посівів — лише в одному господарстві за лічені хвилини вигоріло 400 гектарів пшениці.

Весняна посівна кампанія в умовах четвертого року повномасштабної війни проходить під постійною загрозою. Якщо раніше головною небезпекою були заміновані поля, то нині основну загрозу становлять атаки російських дронів, які полюють на людей і техніку в радіусі до 40 кілометрів від річки Дніпро.

До безпекових викликів додаються економічні труднощі. Через втрату частини врожаю у попередньому році багато господарств опинилися у складному фінансовому становищі. Ситуацію ускладнює також зростання цін на пальне та добрива, що збільшує витрати на виробництво.

За інформацією директора департаменту сільського господарства Дмитро Юнусов, загальна посівна площа під урожай 2026 року становитиме близько 252,9 тисячі гектарів. Основну частину — 140,9 тисячі гектарів — традиційно займають зернові та зернобобові культури.

Він також уточнив, що близько 85% площ, відведених під пшеницю, тритикале та ячмінь, уже засіяно. Решту аграрії планують завершити ярими культурами найближчим часом, попри всі ризики та виклики, з якими стикається регіон.