В Україні державна програма агрострахування готується до розширення та поступового охоплення більшого переліку сільськогосподарських культур. Про це повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький, інформує Latifundist. Наразі програма охоплює лише три культури – озиму пшеницю, ячмінь і жито, які можна страхувати на період перезимівлі, весняно-літній сезон або повний цикл вирощування.

«Перша ціль – пшениця як продовольча культура. Водночас ячмінь і жито мають подібну вегетацію, тому їх також можна покрити. Кінцева мета – розширити програму на всі культури», – зазначає Висоцький. Міністр додав, що через збільшення кількості посух та інших екстремальних погодних явищ планується включати до програми і ярі культури, а також сади. Уже затверджено стандартизований страховий продукт для цукрового буряку, і поступово його застосування розширюватиметься.

Цього року у державному бюджеті вперше передбачено 60 млн грн на часткову компенсацію страхових премій для аграріїв. За розрахунками міністра, цих коштів вистачить приблизно на покриття близько 60 тис. га. Це свідчить про прагнення уряду створити більш доступну та ефективну систему підтримки сільгоспвиробників у складних умовах.

Для участі у програмі аграрію необхідно укласти договір зі страховою компанією, яка має погодження від Національного банку України. Наразі таких компаній п’ять. Програма забезпечує страхове покриття основних погодних та біологічних ризиків, включаючи надмірну вологу, паводки, зливи, перезволоження ґрунту, сильний вітер, град, пилові бурі, заморозки, посуху, спеку та пожежі від блискавки, а також масові спалахи шкідників і хвороб рослин.

Що стосується компенсацій, то для господарств на прифронтових територіях передбачено відшкодування до 60% страхової премії, для інших регіонів – до 45%. Така диференціація покликана підтримати аграріїв, які працюють у більш ризикових зонах.

Розширення програми агрострахування є частиною стратегії уряду щодо підвищення стійкості агросектору до кліматичних змін і воєнних ризиків. За словами Тараса Висоцького, поступове масштабування дозволить не лише захистити доходи фермерів, а й стимулювати інвестиції у сільське господарство та забезпечити стабільне постачання продовольства на внутрішньому та зовнішньому ринках.