В Україні офіційно розпочато кампанію збору врожаю 2025 року. Станом на 27 червня аграрії обмолотили понад 74 тисячі гектарів ранніх зернових та зернобобових культур, зібравши загалом 188,1 тисячі тонн збіжжя. Паралельно розпочався і збір ріпаку, повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.

За оновленими даними Мінагрополітики, найбільше наразі зібрано ячменю — 151,6 тис. тонн з площі 55,4 тис. га. Обсяг зібраної пшениці наразі становить 22,4 тис. тонн (10,5 тис. га), а гороху — 14,2 тис. тонн (8,4 тис. га). Жнива тривають на півдні та в центрі країни, де сприятливі погодні умови дозволили аграріям першими вийти в поле.

Лідером кампанії є Одеська область, яка вже зібрала понад 132 тисячі тонн зернових з 45,8 тис. га. У Миколаївській області обмолочено 19 тис. га, намолочено 43,7 тис. тонн. Дніпропетровщина поки що зібрала 8,3 тис. тонн з площі 3,8 тис. га. Також у Миколаївській та Одеській областях вже стартував збір ріпаку: наразі обмолочено 4,2 тис. га цієї культури.

Міністр аграрної політики Віталій Коваль наголосив, що навіть в умовах війни українські фермери продовжують працювати, забезпечуючи продовольчу безпеку держави та міжнародні ринки. "Цей врожай — це не лише зерно. Це символ стійкості, витримки й мужності українського фермера", — підкреслив Коваль.

Утім, за попередніми оцінками міністерства, врожай зернових у 2025 році може знизитися приблизно на 10% і становити близько 51 млн тонн. Для порівняння, у 2024 році цей показник сягав 56,7 млн тонн. Основними культурами залишаються кукурудза — 26 млн тонн, пшениця — 20–22 млн тонн, ячмінь — 4,5 млн тонн, а також 1,5 млн тонн дрібних зернових.

Прогнозоване виробництво пшениці, за оцінками USDA, становитиме 23 млн тонн, що майже на 10 млн менше порівняно з довоєнним 2021 роком. Також очікується скорочення загального врожаю олійних культур: з 21,18 млн тонн у 2024 році до 20,16 млн у 2025-му. Найбільше падіння фіксується у виробництві ріпаку — мінус 600 тис. тонн.

Попри виклики, спричинені війною, аграрний сектор України демонструє здатність до адаптації та забезпечення продовольчих потреб як всередині країни, так і за її межами.