Українські виробники курятини зберігають потужні позиції на ринку Європейського Союзу — Міністерство аграрної політики та продовольства України оголосило про розподіл експортних квот на м’ясо птиці та субпродукти до країн ЄС на весь залишок 2025 року. Основними експортерами традиційно стали Миронівська та Вінницька птахофабрики, які отримали найбільші обсяги дозволів як на вересень, так і на четвертий квартал року.

Йдеться про дві основні товарні категорії, на які поширюються квоти:
– м’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці (кури, качки, гуси, цесарки);
– морожене м’ясо та субпродукти тієї ж категорії, не розрізані на частини.

За даними Мінагрополітики, розподіл квот здійснено пропорційно до фактичного експорту за період січень–квітень 2025 року. Це дозволяє експортерам планувати виробництво і логістику, а також зміцнює довіру до України з боку європейських споживачів. Наявність квот також засвідчує готовність ЄС і далі інтегрувати українську продукцію у свою харчову систему.

На період до 30 вересня 2025 року квоти отримали:

 ПрАТ "Миронівська птахофабрика" – 11 540,56 т (свіже м’ясо) та 3 508,68 т (морожене);
 ТОВ "Вінницька птахофабрика" – 7 321,58 / 2 225,98 т;
 ТОВ "Птахокомплекс "Дніпровський" – 2 046,27 / 622,13 т;
 ТОВ "Агро-Овен" – 422,63 / 128,49 т;
 Інші компанії, зокрема "УПГ – Інвест", "Улар", "ВВК Груп" та "Агроль", отримали менші обсяги квот.

З 1 жовтня по 31 грудня 2025 року найбільші обсяги знову сконцентрували два лідери:

 "Миронівська птахофабрика" – 8 655,42 / 2 631,51 т;
 "Вінницька птахофабрика" – 5 491,19 / 1 669,49 т.
  Менші квоти отримали також інші постачальники, включно з ТОВ "Ріверсайд Груп", "Агро-Овен", "Агроль" та ФГ "Улар".

Окремо Мінагрополітики зарезервувало 1 071 тонну квоти для експортерів, які не здійснювали постачання м’яса птиці до ЄС у першому кварталі 2025 року. Із них 612 тонн будуть розподілені до 30 вересня, а решта 459 тонн — у жовтні-грудні.

Ці обсяги підтверджують стабільний попит на українську курятину в Євросоюзі, що є важливою підтримкою для галузі в умовах війни. Поряд із валютними надходженнями, експорт продукції тваринництва стимулює збереження робочих місць у сільській місцевості, а також сприяє подальшій модернізації виробничих потужностей.