Реформування системи пенсійного забезпечення в Україні проводиться в умовах істотного пенсійного навантаження на роботодавців, низького рівня задекларованої заробітної плати та тіньової зайнятості значної частини працездатного населення, що уповільнює удосконалення солідарної системи і ускладнює формування бюджету Пенсійного фонду, - такий висновок зробила Колегія Рахункової палати, розглянувши підсумки перевірки й аналізу формування та виконання бюджету Пенсійного фонду України.

Аудитори виявили, що податковий тягар суб’єктів господарювання із сплати страхових внесків до чотирьох державних страхових фондів є найвищим серед країн СНД та складає 38,53 відс. фонду оплати праці. Це унеможливлює досягнення повної легалізації зайнятості та заробітної плати населення. Як наслідок, на початок 2005 року на одну особу пенсійного віку припадало 2,4 особи працездатного віку, однак офіційно працюючих - удвічі менше.

З початку 2004 року згідно з Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” була запроваджена нова формула обчислення пенсій, яка стимулювала легалізацію заробітної плати і встановила диференціацію розмірів пенсії. Разом з тим, підвищення з січня 2005 року мінімального розміру пенсії за віком до 332 грн. без підвищення заробітної плати до рівня, який би забезпечував збереження співвідношення між обчисленими на її основі пенсіями, порушило принцип загальнообов’язкового державного пенсійного страхування у частині диференціації розмірів пенсій залежно від заробітку та повернуло до зрівнялівки пенсій. Це стосується, насамперед, мало- та середньооплачуваних категорій осіб. Таке становище неминуче поглибить проблему приховування заробітної плати від оподаткування та негативно позначиться на доходах бюджету Пенсійного фонду.

Відсутність системності в реалізації Пенсійної реформи, підвищення розмірів пенсій, яке випереджає зростання фонду оплати праці, розбалансували бюджет Пенсійного фонду. Наслідком зазначеного стали касові розриви у виконанні бюджетів Пенсійного фонду на 2004-2005 роки, що забезпечуються короткостроковими бюджетними позичками та затверджений дефіцит бюджету Пенсійного фонду на 2005 рік в обсязі 11,9 млрд. грн., фактичний об’єм якого, виходячи з обсягів видатків за І півріччя 2005 року, складе близько 15,5 млрд. гривень. Матеріали перевірки свідчать, що невжиття в поточному році заходів щодо законодавчого розширення джерел та обсягів надходжень до бюджету Пенсійного фонду призведе до поглиблення його розбалансування у наступному бюджетному році.

Незважаючи на істотне зростання доходів Пенсійного фонду, формування їх не максимально повне, а обсяги недостатні. Внаслідок законодавчого обмеження джерел надходжень до бюджету Пенсійного фонду та незадовільної платіжної дисципліни страхувальників у 2004 році ним недоотримано 2,6 млрд. грн. доходів, у І кварталі 2005 року – 0,9 млрд. гривень.

Управління пенсійними коштами здійснюється неефективно, з відвертанням значних їх обсягів на фінансування невластивих Пенсійному фонду видатків. Поетапне звільнення Пенсійного фонду від невластивих йому витрат спричинило додаткове навантаження на його власні кошти у 2004 році в обсязі 8,7 млрд. грн., що склало 26,7 відс. видатків на виплату пенсій, у І кварталі цього року – 1,2 млрд. грн. (12,4 відсотка).

Отже, повне відшкодування з коштів державного бюджету втрат Пенсійного фонду від надання суб’єктам господарювання пільг із сплати страхових внесків, звільнення його від невластивих видатків та належне виконання платниками своїх зобов’язань перед Пенсійним фондом дозволили б уникнути як короткострокових запозичень, так і дефіциту бюджету Пенсійного фонду на 2005 рік.

Невжиття найближчим часом кардинальних заходів щодо значного зростання доходів населення від заробітної плати та перерозподілу частини страхового тарифу від роботодавця до найманих працівників, скорочення трудової міграції за межі країни та зведення до мінімуму деформації на ринку праці може призвести до того, що через 15 років в Україні на одного працюючого припадатиме один і більше пенсіонерів, що унеможливить забезпечення їм гідного рівня пенсій.

Про результати розгляду Колегією Рахункової палати зазначеного питання поінформовано Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України. Висновок Колегії Рахункової палати направлено Пенсійному фонду України для усунення виявлених недоліків і порушень.

Прес-служба Рахункової палати