• Головна / Main Page
  • Стрічка новин / Newsline
  • АРХІВ / ARCHIVE
  • RSS feed
  • Настав час поважати підприємців!
    Опубликовано: 2005-08-31 15:55:00

    30 серпня в Національній Академії Наук України відбувся круглий стіл під назвою «Система перевірок: проблеми і шляхи законодавчого врегулювання». Учасники круглого столу схвалили основні принципи законопроекту «Про захист прав суб’єктів підприємницької діяльності при здійсненні державного контролю та нагляду у сфері господарської діяльності». Проект закону розроблено Радою підприємців України при Кабінеті Міністрів, Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва та Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC).

    Під час круглого столу з доповідями виступили: народний депутат України, голова ради підприємців при КМУ Ксенія Ляпіна, голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва А.В. Дашкевич, голова Конгресу приватних роботодавців О.М. Івченко, керівник проекту IFC «Розвиток підприємництва в Україні» А.А. Гуревич та інші. В обговоренні також взяли участь народні депутати України, представники органів державного контролю, бізнес-асоціацій та інших недержавних організацій, які опікуються інтересами малого і середнього бізнесу.

    За словами народного депутата України, Голови ради підприємців при КМУ Ксенії Ляпіної, метою круглого столу є визначення шляхів покращення умов для підприємницької діяльності на Україні. Представники Уряду, народні депутати України, експерти міжнародних організацій та бізнес-асоціацій дійшли висновку, що перевірки підприємств в Україні є значним регуляторним бар’єром для розвитку підприємницької ініціативи.

    За словами керівника проекту IFC «Розвиток підприємництва в Україні» А.А. Гуревича, вже протягом декількох років Міжнародна фінансова корпорація проводить дослідження тих перешкод, що стоять на шляху розвитку бізнесу в Україні.

    «В минулому році ми провели опитування близько 3 тис. підприємств у всіх регіонах України. Такий розмір вибірки дозволяє висловити думку 99% всіх підприємств України: перевірки є серйозними регуляторними процедурами та бар’єрами для розвитку бізнесу в Україні. 57% опитуваних вважають, що процедури перевірок досить складні для підприємців. Так, щороку кожне підприємство перевіряють в середньому 9 разів. Кожна податкова перевірка в середньому триває майже два тижні та коштує підприємству більше 1000 грн.»,— повідомив пан Гуревич.

    За словами А. Гуревича, минулого року в Україні усіма контролюючими органами проведено близько 1,5 млн. перевірок. Ця система сьогодні захоплює величезні трудові ресурси країни, адже приблизно 91 тис. людей цілий рік займається виключно тим, що перевіряє підприємців. Це потребує також величезних фінансових ресурсів: більш ніж 637 млн. грн. йдуть на перевірки. І вся ця система, на жаль, не виконує своє основної функції — не запобігає правопорушенням. Самі вимоги під час перевірок підприємці вважають незрозумілими. Тому більшість з них не згодні з санкціями, які накладаються і вважають, що їх неможливо виконати. Все це призводить до великої кількості штрафів, тому підприємці вважають за краще вносити «неофіційні платежі», щоб уникнути негативних наслідків під час перевірки.

    Щоб вирішити цю проблему, на думку спеціалістів, необхідно ухвалити проект закону, який би захищав права суб’єктів підприємницької діяльності. Важливим компонентом реформи має стати впровадження системи управління ризиками, коли контролюючі органи перевірятимуть не всі підприємства, а лише ті, що викликають сумніви, скажімо, у правильній сплаті податків чи коректному визначенні результатів фінансової діяльності. Також необхідно зробити вимоги законодавства простими й зрозумілими для підприємців, щоб вони змогли їх виконувати. Важливим компонентом цієї реформи повинна стати й заборона контролюючим органам «фінансувати свою діяльність» під час перевірок.

    Законопроект «Про захист прав суб’єктів підприємницької діяльності при здійсненні державного контролю та нагляду у сфері господарської діяльності» — це новітня концепція, яка не має аналогів в українському законодавстві.

    Новизна концепції втілена у таких положеннях законопроекту:

    1. Щоб визначити належну періодичність перевірок, підприємства слід розподілити залежно від виду та характеру їхньої діяльності, ступеня ризику від цієї діяльності для безпеки, життя та здоров`я населення, безпеки навколишнього середовища.

    2. Має бути запроваджено державний нагляд та контроль — перевірки поділятимуться на планові (державний нагляд) та повторні й позапланові (державний контроль). Особливістю державного нагляду є те, що за результатами планових перевірок контролюючі органи до відповідальності не притягатимуть.

    3. Строки всіх видів перевірок буде скорочено.

    4. Завдяки детальному законодавчому регулюванню перевірки буде досягнуто об’єктивності, чіткості та прозорості нормативних вимог щодо перевірок для підприємців.

    5. Має бути визначено повноваження посадових осіб та встановлено відповідальність органів держконтролю та нагляду за невиконання обов’язків посадових; суб’єктам підприємницької діяльності буде надано широкі права при здійсненні перевірок.

    6. Запроваджуватиметься принцип прозорості, доступності та публічності інформації під час перевірки — через громадський контроль (участь третіх осіб у перевірках); органи державного контролю та нагляду буде зобов’язано оприлюднювати плани-графіки перевірок та інформацію про попередні перевірки.

    За словами голови Конгресу приватних роботодавців О.М. Івченка, закон має такі ноу-хау як:

    1) встановлення взаємної відповідальності бізнесу та органів контролю;

    2) створення для всіх органів контролю єдиної схеми перевірок;

    3) запровадження громадського контролю як складової громадянського суспільства в Україні.

    Розробники сподіваються, що внаслідок ухвалення законопроекту перевірки допоможуть запобігти правопорушенням, а витрати на державний контроль та нагляд зменшаться. Громадський контроль забезпечить прозорість перевірок і обмежить зловживання посадових осіб органів державного контролю та нагляду.

    ПРИКЛАДИ ЛАТВІЇ ТА ПОЛЬЩІ

    В 1998 році в звіті FIAS (спільна служба Всесвітнього банку і Міжнародної фінансової корпорації) про адміністративні бар’єри для залучення інвестицій виявлені важливі системні проблеми, які існують у 22 різноманітних контролюючих органах Латвії.

    Вся система перевірок була визнана головним фактором, що заважає розвитку бізнесового середовища в Латвії. Ситуація від нашої майже не відрізняються: корупція, відсутність прозорих механізмів в роботі, відсутність координації між контролюючими органами при проведенні перевірок та інше.

    Проблеми почали поступово вирішуватися у 1999 році, коли уряд Латвії зобов’язався прийняти план дій задля покращення бізнесового середовища. Щодо перевірок, то планом дій було передбачено, що Секретаріат по державним реформам буде нести відповідальність за просування реформи і розробку законодавства.

    Програма реформування, прийнята Урядом, включала створення Координаційної ради по проведенню перевірок, обов’язкове складання звітів про виконану роботу, які офіційно будуть опубліковані, вимоги до складання письмового акту про результати перевірки після її проведення та ін.

    Більшість реформ були реалізовані у 2000 та 2001 роках. Результати показали, що кількість перевірок з боку різноманітних контролюючих органів скоротилася.

    У Польщі перевірки з боку державних органів — це теж перешкода до здійснення підприємницької діяльності. Основні проблеми: величезна кількість контролюючих органів і відсутність координації їх діяльності, тривалість перевірки та ін. 2 липня 2004 року був прийнятий Закон про свободу здійснення господарської економічної діяльності, який пояснює концепцію свободи підприємницької діяльності, а також дозволяє закріпити позиції підприємців у їх взаємовідносинах з органами державного управління.

    Основні положення закону: заборонено проводити одночасно більше однієї перевірки, підприємець зобов`язаний вести книгу реєстрації перевірок, перевірка не повинна перевищувати більше 4 тижнів на рік та ін.

    У зв’язку з тим, що зміни в польське законодавство були внесені нещодавно, ще рано оцінувати практичну значущість норм Закону, ступінь виконання та ефективності.

    Будемо сподіватися, що наша країна зможе використати досвід інших держав та зробити важливий крок у напрямку до Євроспільноти.

    Наталія Погосова,

    кореспондент

    ELCOMART.NEWS

    (e-news)

    agrinews.com.ua

    Внимание!!! При перепечатке авторских материалов с AgriNEWS.COM.UA активная ссылка (не закрытая в теги noindex или nofollow, а именно открытая!!!) на портал "Новости агробизнеса AgriNEWS.COM.UA" обязательна.

    E-mail:
    info@agrinews.com.ua
    При использовании информации в электронном виде активная ссылка на agrinews.com.ua обязательна.