На черговій прес-конференції в Кіровоградській облдержадміністрації із журналістами зустрівся голова обласної ради Василь Сибірцев. Він зупинився на двох питаннях, які для місцевих рад (а в їх особі і територіальних громад) є нині надактуальними.

Перше стосується недостатнього обсягу видатків, передбачених у проекті Державного бюджету на 2006 рік місцевим бюджетам для виконання делегованих державою повноважень, і заяви з цього приводу міських голів, які погують пікетуванням Верховної Ради та іншими протестними діями. Друге стосується майбутніх виборів до місцевих рад, які, як і вибори до Верховної Ради, заплановані на 26 березня наступного року. Уже сімнадцять голів обласних рад (і Василь Сибірцев у їх числі) звернулись до Президента України із заявою про неможливість проведення виборів до місцевих рад за нормами закону, що набув чинності з 1 жовтня нинішнього року.

Основний момент, який викликає найбільше заперечень – вибори на пропорційній основі, тобто за партійним принципом. Такий принцип, вважають голови обласних рад, запроваджувати на місцевому рівні влади поки що зарано. Тому необхідно внести зміни у прийнятий закон чи розвести вибори до Верховної та місцевих рад у часі і перенести останні на пізніший термін.

Стосовно бюджетних перипетій голова обласної ради повідомив, що 24 листопада відбулося засідання Консультативно-дорадчої ради з питань місцевого самоврядування при Голові Верховної Ради України, на якому йшла мова про проблемні моменти при формуванні місцевих бюджетів на 2006 рік. У засіданні взяли участь міські голови, голови обласних та районних рад та представники трьох асоціацій органів місцевого самоврядування – Асоціації сільських, селищних, міських Рад України, Асоціації міст України та громад, Української асоціації місцевих та регіональних влад.

Були запрошені Прем‘єр-міністр України та Міністр фінансів, які мають безпосереднє відношення до бюджетного процесу, але вони не прийшли. Вислуховувати нарікання від керівників міст і областей довелось Голові Верховної Ради Володимиру Литвину. Проблеми, про які говорили представники з регіонів, добре відомі, однак не вирішуються з року в рік.

Одна з таких проблем – видатки місцевих бюджетів на виконання делегованих державою повноважень відшкодовуються лише на 60-70 відсотків. Решту коштів органи місцевого самоврядування мусять добирати із власної дохідної частини. Через це грошей не вистачає для фінансування місцевих програм, зокрема ремонту будинків та доріг, благоустрою територій, освітлення вулиць і під‘їздів, розвитку позашкільної освіти та інше.

За словами Василя Сибірцева, це вже десятий бюджет, який формується за час його керівництва обласною радою, але щороку ситуація одна й та ж: обрахунки, які роблять фінансисти при визначенні бюджетних показників, відстають від реальних потреб мінімум на третину. Сперечатись же у цьому випадку дуже важко: ні обласна, ні міська ради нічого змінити не можуть. Згідно з Бюджетним кодексом України бюджети місцевих рад затверджуються безпосередньо Верховною Радою за поданням Кабінету Міністрів.

Законом про Держбюджет визначені першочергові статті бюджетних видатків, до яких належать заробітна плата працівникам бюджетних галузей, придбання медикаментів для лікувальних установ, забезпечення хворих безплатним харчуванням та інш. В останні рік-два мінімальна заробітна плата поступово зростає, що само по собі, безумовно, добре. Але без зміни підходів до принципів формування місцевих бюджетів така ситуація, за словами голови обласної ради, призводить до того, що в деяких районах практично стовідсотково дохідна частина бюджету іде на заробітну плату бюджетним працівникам.

На будь-які інші видатки, у тому числі й решту захищених статей, коштів просто не залишається. Як образно зауважив Василь Іванович, фактично місцеві ради перетворюються на банкомати для виплати зарплати бюджетникам.

Така ситуація не тільки на Кіровоградщині. Вона характерна і для інших регіонів, про що йшлося на засіданні згадуваної уже Консультативно-дорадчої ради з питань місцевого самоврядування. На деяких територіях зібраних коштів не вистачає навіть для оплати праці бюджетників.

Проект Державного бюджету на наступний рік, за переконанням представників органів місцевого самоврядування, ситуацію не покращує. Згідно з Бюджетним кодексом України, до 1 ня Закон про Державний бюджет на 2006 рік має бути прийнятий. Однак він досі не підтриманий навіть у другому читанні. Зважаючи на баталії, які ведуться навколо цього документа, Василь Сибірцев перекй, що він навряд чи буде прийнятий у відведений законодавством термін. Проти майбутнього Держбюджету у нинішньому його варіанті різко протестують представники органів місцевого самоврядування.

Після засідання Консультативно-дорадчої ради, де відсутність Прем‘єр-міністра та Міністрів фінансів і економіки була розцінена як байдужість центральних органів виконавчої влади до проблем фінансового забезпечення міст, селищ та сіл, Асоціація міст України та громад заявила, що проект Закону “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, поданий Кабінетом Міністрів до Верховної Ради на друге читання, є неприйнятним для місцевих громад та органів місцевого самоврядування, оскільки він не забезпечує нормальну життєдіяльність громад по виконанню делегованих державою повноважень та надання мінімально необхідних адміністративних і громадських послуг жителям сіл, селищ та міст України на рівні законодавчо затверджених нормативів.

Якщо уряд проігнорує подані з місць пропозиції і не внесе зміни у проект Держбюджету, міські голови (їх у засіданні ради брало участь більше сорока) попередили, що 1 ня буде проведене масове пікетування Кабінету Міністрів та Верховної Ради ами муніципальних громад, а якщо й цей захід залишиться без відповідного реагування, то у ні на сесіях міських рад будуть прийняті рішення про відмову від виконання делегованих державою повноважень.

Кіровоградська область, підтвердив Василь Сибірцев, теж подавала немало пропозицій по формуванню показників державного та місцевих бюджетів на 2006 рік, але переважна більшість із них не врахована. Не передбачено для області цільових субвенцій з державного бюджету на реконструкцію обласного музично-драматичного театру імені М.Л.Кроницького (10 млн. грн.) та на проведення робіт з виявлення і знешкодження вибухонебезпечних предметів на території колишнього Компаніївського авіаційного полігону (1,3 млн.грн.). Не закладено також видатків на виконання Державної програми забезпечення сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини на 2006-2010 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 ня 2004 року, відповідно до якої для Кіровоградської області визначено 114,9 млн.грн.

Не передбачені кошти (у сумі 216,7 млн.грн.) на будівництво підприємства по видобутку уранової руди на базі Новокостянтинівського родовища у рамках розгляду Концепції розвитку ядерно-промислового комплексу України на виконання Заходів по реалізації Комплексної програми створення ядерно-паливного циклу в Україні.

Відсунення фінансування програми по видобутку та переробки уранової руди – це, на думку Василя Сибірцева, втрати не тільки для області, а й для України загалом. Після того, як уранова руда, яку купує Росія у Франції, суттєво подочала, на цьому ринку Україна могла б її успішно замінити.

Не враховано також у видатках наступного року субвенції місцевим бюджетам на компенсацію їх втрат від надання державою пільг із сплати земельного податку. Так, у нашій області по підприємствах залізничного транспорту лише за надані для залізниць земельні ділянки у межах населених пунктів (де ставки земельного податку встановлені у розмірі, меншому від номінального у чотири рази), та за землі в межах смуг відведення під залізничним полотном та його облаштуванням (із ставкою сплати 0,02% від грошової оцінки землі), розрахункові втрати місцевих бюджетів складають близько 1 млн.грн. Компенсацію цих втрат Держбюджет на себе не бере.

Підсумовуючи розмову щодо бюджетних баталій, голова обласної ради зазначив, що по збалансованості і видатках Державний бюджет-2006 для місцевих бюджетів нічим не кращий від цьогорічного.

Не менш проблемною є ситуація і щодо виборів до місцевих рад. Василь Сибірцев нав, що 8 ня 2004 року Верховна Рада України прийняла пакетом два закони, один з яких – “Про внесення змін до Конституції України”. Прикінцевими положеннями цього закону передбачено, що якщо до 1 вересня 2005 року Верховна Рада внесе зміни до Конституції України щодо удосконалення місцевого самоврядування, то закон набере чинності саме з 1 вересня. Якщо цього не станеться, він почне діяти з 1 січня 2006 року.

Народні депутати змін до Конституції стосовно місцевого самоврядування, за рік, що минув, не внесли. І це позначилось не тільки на відтермінуванні закону, прийнятого у ні 2004 року. На сьогодні, коли виборча кампанія до місцевих рад фактично вже має розпочатись, існує суперечність між двома законодавчими актами, а конкретно – новим законом про вибори до місцевих рад та Конституцією України.

Новий Закон “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”, прийнятий торік у квітні, набув чинності 1 жовтня нинішнього року. Цим документом передбачено, що вибори до обласних, міських, районних, районних у містах рад проводяться за пропорційною системою, тобто за виборчими списками політичних партій та блоків політичних партій (для сільських і селищних рад залишена мажоритарна система виборів).

Нова виборча модель, на думку Василя Сибірцева, обмежує права значної частини громадян, які не підтримують жодну із партій чи підтримують ту, яка не зможе подолати прохідний бар‘єр.

Тобто ці виборці (а їх більшість) не матимуть своїх представників у тій чи іншій раді. Тоді як у Конституції України передбачено (ст.24), що “громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі та соціального походження, майнового стану, місця ання, за мовними або іншими ознаками”. Ці права і свободи, до речі, не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (ст.64 Конституції).

Голова обласної ради нав також, що згідно зі ст.36 Основного Закону держави громадяни України мають право на свободу об‘єднання у політичні партії та громадські організації, але “...ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об‘єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій”.

Є ще один документ, на який звернув увагу Василь Сибірцев, і на котрий посилаються супротивники пропорційної системи виборів до місцевих рад. 19 жовтня 1973 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР було ратифіковано “Міжнародний пакт про громадянські і політичні права”, яким передбачено, що “Кожна держава, яка бере участь у цьому Пакті, зобов‘язується забезпечити всякій особі, права і свободи якої порушено, ефективний засіб правового захисту, навіть коли це порушення було вчинене особами, що діяли як особи офіційні”.

А у ст.25 цього Пакту зазначається, що кожен громадянин без будь-якої дискримінації і необґрунтованих обмежень повинен мати право і можливість “а) брати участь у веденні державних справ як безпосередньо, так і за посередництвом вільно обраних представників; б) голосувати і бути обраним на справжніх періодичних виборах, які проводяться на основі загального і рівного виборчого права при таємному голосуванні і забезпечують свободу волевиявлення виборців”.

Ці суперечності, які існують між зними документами, у першу чергу Конституцією України, та законом про вибори до місцевих рад, можуть призвести до того, що відразу після 26 березня 2006 року почнеться хвиля судових процесів по опротестуванню результатів виборів. Адже ст.22 Конституції України (а саме Конституція є головним законом у державі) наголошує, що “конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод”.

Проти нового закону про вибори до місцевих рад виступила і Українська асоціація місцевих та регіональних влад. 11 жовтня секретаріат цієї Асоціації розповсюдив заяву “Про загрозу зриву чергових місцевих виборів 2006 року”, в якій зазначається, що ще до схвалення цього закону представники органів місцевого самоврядування, їх асоціації застерігали законодавців щодо його неприйнятності. У першу чергу тому, що є сумніви щодо відповідності закону конституційним принципам формування місцевих рад. Крім того, він містить “значні правові колізії та недоліки, які не дають можливості організувати і забезпечити належний виборчий процес, що призведе до зриву наступних місцевих виборів”.

“Недоліки закону, – стверджується у заяві, – були закладені ще в процесі його підготовки... Закон готувався кулуарно, без залучення та врахування пропозицій представників органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, наукових експертів. ... Даний закон перед внесенням у сесійний зал не розглядався на профільному Комітеті Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування”.

Тому Українська асоціація місцевих та регіональних влад закликає народних депутатів України невідкладно повернутися до питання місцевих виборів і пропонує підтримати законопроект “Про внесення змін до Закону України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”, поданий народними депутатами Юрієм Ключковським, Віктором Мусіякою та Миколою Оніщуком. Цей законопроект пройшов попереднє обговорення в органах місцевого самоврядування і в основному отримав позитивні відгуки.

Коментуючи цю заяву, голова обласної ради підкреслив, що Конституція України не дозволяє розділяти суспільство за політичними уподобаннями. Та й Закон “Про місцеве самоврядування в Україні”, який діє, хоч і в старій редакції (оскільки розпочатий кілька років тому народними депутатами процес внесення змін донині не завершений), теж забороняє будь-які обмеження права громадян на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань. “Якщо вже законодавці вирішили змінити правила гри, – зауважив Василь Сибірцев, – то необхідно було внести зміни до Конституції. Не можна переступати через Основний Закон держави”.

Сьогодні в обласній раді 75 депутатів – по три від кожного регіону (міста чи району). А при пропорційній системі виборів може статися так, що деякі території взагалі не матимуть своїх представників в облраді і їх інтереси представляти буде нікому.

Зважаючи на усе сказане, сімнадцять голів обласних рад (Полтавської, Кіровоградської, Рівненської, Київської, Черкаської, Сумської, Житомирської, Хмельницької та інших), вважають, що проводити вибори до місцевих рад за діючим сьогодні законом не можна. Тому вони підписали відповідне звернення до Президента України, а Верховну Раду наполегливо просять терміново втрутитись у ситуацію і навести порядок у законодавстві. Нинішня ситуація, на думку Василя Сибірцева, це “зневажливе ставлення до основної частини населення”.

Пропозиції щодо того, як діяти далі, такі: проголосувати за новий законопроект; скасувати новий закон про вибори і повернутись до старого; доопрацювати прийнятий закон; розвести вибори до Верховної і місцевих Рад у часі (перенести останні на осінь). Існує й п‘ятий варіант – залишити так, як є. За переконанням голови обласної ради, ситуація свідчить, що все йде за п‘ятим варіантом, а значить нас чекає “приватизація рад певними партіями”.

Стосовно свого подальшого майбутнього, то Василь Сибірцев рішуче заявив, що не збирається йти в депутати, якщо залишиться пропорційна система виборів до місцевих рад: “Якщо нічого не буде змінено, я не вступлю в жодну із партій (хоча запрошення є, і не від однієї) і буду з тими 90% виборців, які залишились поза увагою нового закону про місцеві вибори”.