• Головна / Main Page
  • Стрічка новин / Newsline
  • АРХІВ / ARCHIVE
  • RSS feed
  • Яке майбутнє у Чорноморського флоту Російської Федерації в Україні?
    Опубликовано: 2005-12-21 17:45:00

    21 ня Кабінет Міністрів України мав розглянути на своєму засіданні питання, пов'язане з перебуванням Чорноморського флоту Росії на території України. У зв'язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням: "Яке майбутнє у Чорноморського флоту Російської Федерації в Україні?"

    Валерій Чалий (директор міжнародних програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова):

    "Я вважаю важливим те, що сьогодні розглядається питання перебування Чорноморського флоту на території України і виконання всіх угод, підписаних між Україною й Росією з цього питання. Цій темі Міністерство закордонних справ і Кабінет Міністрів приділяють увагу постійно, так що нічого надзвичайного тут немає. А з іншого боку, давно вже потрібно було навести лад, особливо в питаннях, які сьогодні фактично порушують українське законодавство. Стосовно перспектив перебування Чорноморського флоту в Криму, думаю, що Україна буде дотримуватися підписаних домовленостей про терміни і умови перебування Чорноморського флоту Росії на її території, тією ж мірою, якою наші партнери будуть дотримуватися домовленостей в інших сферах".

    Олесь Доній (голова Центру досліджень політичних цінностей):

    "Сьогоднішні звертання влади до питань, пов'язаних із Чорноморським флотом-це спроби пошуку важелів впливу на Росію у зв'язку з важкою для України "газовою війною".

    Але проблема російського Чорноморського флоту набагато більш об'ємна й потребує окремого підходу та копіткої і головне - скоординованої роботи різних гілок української влади. Теоретично у 2017 році у Росії закінчується договір з оренди бази, і флот має бути виведений. Але, як показує приклади з російськими базами в Молдові та Грузії, Росія добровільно (і навіть під відчутним тиском) не бажає покидати територію чужих держав. Окрім того, за один день нереально перевести все майно до Новоросійська. Значить, переговори по виведенню флоту до 2017 року (тобто, не дострокового розриву угоди, а саме виконання підписаної угоди) слід починати вже зараз і, очевидно, вже зараз підключати для допомоги міжнародні інституції.

    Наступне питання - соціальне. Більша частина працюючих мешканців Севастополя в тій чи іншій мірі зайнята в обслуговуванні Чорноморського флоту. Миттєва передислокація флоту призвела би до масового безробіття й, відповідно, до соціального вибуху. Значить вже зараз потрібно думати про перепрофілювання виробництва в місті. Повинна бути розроблена схема по відкриттю нових підприємств та перекваліфікації персоналу. Це досить довгий та складний процес і якщо українська влада цим не займеться зараз, то у 2017 році Україна сама буде неготова до виведення російського флоту й змушена буде підписати нову угоду. На що, власне, Росія й сподівається.".

    Кость Бондаренко (директор Інституту національних стратегій):

    "У даному випадку, якщо не діє принцип давньоримського права "Pacta sunt servanda" - "Умови повинні виконуватися" - починають переглядатися давні умови. У нас існують домовленості з Росією про певний мораторій на підвищення цін на газ, у нас є домовленість про те, що ми не підвищуємо ціни на оренду української території під військові бази Російської Федерації, під розміщення її Чорноморського флоту. Тому я думаю, що це двосторонній процес - обидві сторони мають підтвердити бажання зберігати status quo у цих досягнутих довгострокових домовленостях, позбувшись спокуси їх переглядати. І тоді можна говорити про те, що всі взаємні погрози так і залишаться погрозами, що відбудеться нормалізація".

    Віктор Небоженко (керівник соціологічної служби "Український барометр"):

    "Какими бы не были отношения между Украиной и Россией, Черноморский флот ближайшие 20 лет будет находится на месте своей столетней дислокации. И то, что сегодня Кабинет Министров рассматривает этот вопрос, - это форма украинского шантажа, в ответ на экономический шантаж российской стороны, которая требует поднять цену газа для Украины. И я думаю, что это подействует, а главное - чтобы россияне поняли более тяжелую ситуацию: дело не в изменении цены аренды Черноморского флота в Украине, которая может компенсировать возросшую цену газа - ситуация гораздо хуже. Она заключается в том, что Украина имеет возможность допустить на свою территорию еще несколько баз, которые дадут ей колоссальные финансовые поступления. Вполне возможно, что если конфликт Украины и России в виде газовой войны будет продолжаться, то на западной территории Крыма будет стоять российская база, а на восточной - база каких то миротворческих сил, представляющая интересы НАТО. Так что русским не столько надо думать о новом витке шантажа, связанного с пересмотром цены аренды Черноморского флота, сколько с возможным появлением других, альтернативных России, баз на территории Украины".

    Олександр Дергачов (провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України):

    "Досі ситуація виглядала таким чином, що в Україні побільшало тих політичних сил, які звертали увагу на те, що це не нормальна ситуація й що, можливо, є підстави виконати домовленості до кінця, але не давати жодних сподівань Москві на те, що угода може бути продовжена. Тоді як у Москві не поспішали: інколи зверталися до теми побудови іншої бази, скажімо десь у Новоросійську, а це займе багато років. Треба було б уже зараз про це думати й, таким чином, іти до того, щоби після 2017 року вивести війська. Дедалі більше уваги приділялося тому, що не має достатньої деталізованності угод із перебування й інвентаризації об'єктів і є питання, пов'язані з екологічними збитками. Це виглядало так донедавна.

    Зараз питання стоїть більш серйозно. Я не думаю, що будуть прискорені процеси виведення російських військ, тобто денонсація угод із боку України. Тим більше, що не дуже реальний сьогодні вступ до НАТО є все ж таки більш реальним, аніж набуття повноцінного статусу нейтральної держави. А саме останнє якраз передбачає виведення флоту. На порядку денному сьогодні приведення до міжнародних стандартів усіх деталей перебування російського флоту, а разом із тим - і питання про відшкодування ціни оренди, яке стоїть в практичній площині. Я думаю, що від Москви зараз залежить, наскільки швидко ця тема буде набувати конкретних обрисів. Зараз це все ж таки виглядає як контрдія і, таким чином, як матеріал для компромісу.

    Але все ж таки тут має бути все прояснено, тобто має бути записано в угодах, щоб не виникало спокус тиснути, користуючись неузгодженістю окремих позицій. Поки що це виглядає як елемент політичної гри, але в будь якому випадку, це призведе до того, що буде більше визначеності в статусі й перспективах перебування російського флоту на українській території".

    Андрій Єрмолаєв (президент Центру соціальних досліджень "Софія"):

    "Первая позиция. Я считаю, что, несмотря на все заверения украинской власти, рассмотрение вопроса о Черноморском флоте - это политический ответ на новые позиции России по газу. Именно политические.

    Во-вторых, мне кажется, что, идя на пересмотр этих соглашений, Киев создает беспрецедентную ситуацию, связанную с возможностью пересмотра стратегии взаимоотношений двух стран. Потому что соглашение о Черноморском флоте - это была не просто уступка Москве или некий отдельно взятий военно-политический договор, а часть пакета соглашений, который рассматривался в контексте подписания договора о дружбе и сотрудничестве 1997 года. И в этом смысле вопрос о Черноморском флоте стоял как часть стратегии взаимоотношений.

    Третий аспект. Вопрос ЧФ, если говорить по большему счету, связан с пониманием и трактовкой сути проблем национальной безопасности. Здесь есть ведь не только военная сторона, а еще социальная и социально-политическая, которые связаны с климатом и характером взаимоотношений. Военно-политическая сторона связана с характером и форматом сотрудничества в сфере безопасности региона. А вот социальная сторона связана с так называемым "русским фактором" во внутриукраинской политике, и в частности политики в Крыму. Представьте себе ситуацию, если Россия, реагируя на новые позиции Украины, возьмет и примет политическое решение о выводе Черноморского флота с Крыма.

    В результате пострадает не столько Россия в связи с новой военно-политической ситуацией для себя, сколько Украина, поскольку моментально обострится социальная атмосфера в Крыму. Моментально будет запущен "маховик" протестных настроений, поскольку политическое решение о выводе войск - это сигнал об уходе России. Поэтому те "умники", которые сейчас инициируют вопрос о Черноморском флоте, либо профаны в вопросах трактовки национальной безопасности, либо геополитические "попы Гапоны". На мой взгляд, эти вопросы торговых взаимоотношений и военно-политического сотрудничества нельзя рассматривать вместе.

    Есть проблема, связанная с выполнениями обязательств России, проблема, связанная с экономической стороной, но не в коем случае их нельзя увязывать в нынешний газовый конфликт. Поскольку Украина может создать эффект домино. Я очень боюсь, что, оперируя риторически в дипломатии этими вопросами флота, Украина проает и стратегически, и социально, а также подорвет внутреннюю безопасность. Я очень надеюсь, что рассмотрение вопросов по ЧФ, которое сейчас инициировано в Кабинете Министров, ограничится лишь экспертизой проблемы и не выльется в новые требования, что повлечет за собой резкий переход от торговой до политической войны".

    Центр досліджень політичних цінностей

    agrinews.com.ua

    Внимание!!! При перепечатке авторских материалов с AgriNEWS.COM.UA активная ссылка (не закрытая в теги noindex или nofollow, а именно открытая!!!) на портал "Новости агробизнеса AgriNEWS.COM.UA" обязательна.

    E-mail:
    info@agrinews.com.ua
    При использовании информации в электронном виде активная ссылка на agrinews.com.ua обязательна.