Україна і Росія продовжують з'ясовувати, кому належать маяки та інше гідрографічне обладнання на узбережжі Чорного моря. Зовнішньополітичні відомства обмінялися нотами. Заяви із звинуваченнями один одного в роздмухуванні конфлікту роблять і політики двох країн.

За радянських часів маяки на чорноморському узбережжі обслуговував військовий флот. Після розпаду Союзу, Україна створила власну службу – «Держгідрографію», яка мала перебрати ці функції. Росіяни передали їй лише частину майна на ділянці від Ізмаїлу до мису Тарханкул. З рештою об`єктів - зволікали. Однак це майно – (майже сотню об`єктів) формально не передали в оренду російському флоту в 1997. З того часу Україна намагається його повернути. Але 35 об`єктів і досі контролюють росіяни. Не допомогли й судові рішення – чороморський флот відмовляється їх виконувати. Російський МЗС вважає, що це питання має регулюватися міждержавними угодами, а не судами якоїсь із країн.

На Михайлівській нагадують, що в 93 році саме такою угодою Росія офіційно визнала право власності України на всі об’єкти колишнього Радянського Союзу, які знаходились на її території.

Конфлікт загострився наприкінці минулого тижня. У п`ятницю працівники української «Держгідрографії» зайшли на Ялтинський маяк і почали інвентаризацію його майна. Співробітників російської сторони на об`єкт не пустили. Суперечка навколо маяків на чорноморському узбережжі не припинялася навіть на вихідних. Переговори тривають і нині, повідомляє експерт кримського центру «Номак» Павло Лакійчук:

«Російська сторона отримала розпорядження від командуючого флотом – здійснювати будь-які заходи за виключенням силових, щоб повернути маяк у свою власність. Тим часом росіяни виставили на всіх гідрографічних об`єктах морську піхоту на підсилення».

Представники української влади твердять, що не збираються повертати Ялтинський маяк. Напруженість ситуації підсилює українська громадська організація «Студентське братство». Її активісти намагаються зайти на територію інших об`єктів, які, вони кажуть, незаконно утримуються російським флотом. Але озброєна охорона витіснила їх з території маяка на мисі Сарич та станції «Марс» неподалік Геніческа. Експерти не виключають подальше загострення, якщо ситуацію не врегулюють на міждержавному рівні.

Політолог і депутат Володимир Цибулько припускає, що Кремль невипадково створює і підтримує конфліктні ситуації на пострадянському просторі. Через це йому вдяється зберегти присутність на колишніх сферах впливу:

«З Україною Росія не наважується розігравати велику карту – Крим. Тому гра ведеться постійним випробуванням держави на міцність. То газом, то маяками. Насправді маяки – це лише навігаційні прилади. Але їм надали такий символізм, ніби це клапті російської душі і російської території».

Ситуація з маяками ніяк не пов`язана із виборами і не інспірована українською владою, вважає Цибулько. Він нагадує, що суперечка навколо цього майна триває вже декілька років. І каже, що нині громадські організації відіграють у суперечці більшу роль, ніж держава:

«Я думаю, що «Студентське братство» знайшло собі дуже вдячну нішу з одного боку для самоствердження, а з іншого – для справді патріотичної роботи. Тут держава якраз найменше задіяна – вона повідсуджувала маяки. Але державні судові виконавці щось не ходять відбирати багнети і автомати у російської морської піхоти, яка їх охороняє».

Тим часом українські урядовці кажуть, що мають намір взяти під контроль решту об`єктів, які нині без законних підстав експлуатуються чорноморським флотом Росії.

newsVOAcom