Як стверджують експерти, боротьба за депутатські мандати буде не менш жорсткою і аґресивною, ніж боротьба за президентське крісло. Серед політиків залишається все менше иків, що наполягають на блокуванні політичної реформи.

Змінам, які були прийняті під тиском ще Леоніда Кучми і не раз піддавалися різкій оцінці Віктора Ющенка, судячи з усього, судиться утілитися в життя. І це означає, що в боротьбі за владу крапку ставити ще рано. Ставки на перемогу у виборах до Верховної Ради надмірно високі, адже істотні владні повноваження після виборів будуть вже не в руках президента. Україною фактично правитимуть прем'єр і його парламентська більшість. Згідно з останніми соцопитуваннями шанси подолати 3% бар'єр є лише у «Народного Союзу «Наша Україна», Партії регіонів, блоку Юлії Тимошенко, соціалістів, комуністів і Народної партії.

Соціалісти очікують лише реальні відсотки

Ні для кого не секрет, що лідер соціалістів Олександр Мороз був одним з основних опонентів Леоніда Кучми. У 1999 році вся потужність адміністративного ресурсу, спецоперації силовиків були спрямовані проти кандидата в президенти Олександра Мороза. Як фальсифікувалися результати виборів при Кучмі, і президентських, і парламентських, добре відомо з плівок колишнього охоронця Кучми майора Миколи Мельниченка. Саме ці плівки пояснюють, чому прогнози соціологів щодо соціалістів не співпадали з даними ЦВК. На парламентських виборах-2006 Соцпартія розраховує отримати свій реальний результат, не менше 10% голосів. Експерти дають їм 6-8%. Частина електорату Соцпартії налаштована критично до влади, інша – підтримує Ющенка і вважає Мороза соратником лідера «помаранчових». Такий вдалий симбіоз цілком може виправдати надії соціалістів.

Комуністи ще пройдуть

Провал комуністів не стане сенсацією весни-2006. Всі попередні вибори у Верховну Раду демонстрували падіння їхніх рейтингів. Сьогодні КПУ підтримує близько 4,8%. Найопозиційніша партія таким даним, природно, не вірить. Вона має намір на виборах отримати не менше 25% голосів виборців. Проте, навіть з урахуванням серйозного погіршення економічної ситуації в країні, що буде на руку комуністам, вони навряд чи зможуть набагато обійти соціалістів.

Медведчук, Вітренко і інші

Шанси соціал-демократів об'єднаних подолати заповітний бар'єр на виборах у ВР тануть з кожним днем. Тінь української Феміди нависла над самим Медведчуком. Крім того, СДПУ(о) позбулася головного пропагандистського рупора – телеканалу «Інтер». Без такої інформаційної підтримки партія Медведчука приречена на провал. Потрапити до парламенту СДПУ(о) може лише в блоці з Партією регіонів Віктора Януковича, проте екс-прем'єр явно не схильний до такого варіанту.

Відмова від блокування з есдеками Янукович пояснює ідеологічними суперечностями. При цьому більш вірогідним може виявитися альянс Партії регіонів з прогресивними соціалістами: зростає рейтинг лідера ПСПУ Наталії Вітренко. Втім, у найпрогресивнішого соціаліста, схоже, амбітні плани відправитися в передвиборне плавання самостійно. Очевидно, що ще до початку офіційного старту виборчої кампанії з'являться нові претенденти на співучасть. Питання, чи буде серед них блок на чолі з першим віце-прем'єром, лідером Партії промисловців і підприємців України Анатолієм Кінахом, залишається відкритим. В липні лідер фракції СДПУ(о) в парламенті Леонід Кравчук ініціював створення широкого опозиційного у «Об'єднаємо Україну». У вересні-жовтні на його базі може виникнути передвиборний блок опонентів влади. Очевидним є явне намір Кравчука стати лідером з'єднаної опозиції. Втім, ймовірніше, роль головного українського опозиціонера буде запропонована звільненому політичному в'язневі главі Донецької облради Борису Колесникову.

Партія Регіонів або блок Януковича претендує на друге місце

Партія регіонів України зараз є другою політичною силою в країні. Втім, рейтинг ПРУ нестабільний і його падіння поки не здатна зупинити навіть Росія. Причина криється в Януковичі. Компромат про судимості, і про нібито розкраданні державних засобів лише ускладнюють кризу невдалого президента. Протягом останніх місяців чи не єдиною втіхою для електорату Януковича стало підписання рамкової угоди ПРУ з прокремлівською партією «Єдина Росія». Посилити позиції Партії регіонів або створеного на його основі блоку в Москві можуть ближче до виборів. Кремль має в широкий, ще не використаний арсенал економічних засобів тиску на Київ. Серйозні проблеми в Україні можуть виникнути, зокрема, з поставками російського палива для АЕС. У цьому ж контексті слід сприймати плани російського «Газпрому» потроїти вартість газу для України, а російських нафтотрейдерів - створити до осені нову бензинову кризу. Стрімке зростання цін перед виборами повинне сприяти приходу до влади опозиції.

Тим часом поки не відомо, чи буде Янукович ділити електорат Півдня і Сходу України зі своїми ідеологічними партнерами. Відхід активіста ПРУ Валерія Коновалюка в лідери «Трудової України» викликав неприховане роздратування у Януковича. Втім, ходять наполегливі чутки про те, що такий сценарій був підтриманий особисто самим Рінатом Ахметовим. Тому не виключено, що донецька фінансово-політична група порахує доцільним створення альянсу ПРУ і «Трудової України». Блок Януковича може набрати до 25% голосів, самостійна ж участь ПРУ обіцяє не більше 15%, показують соціологічні дослідження. Нинішні лідери Партії регіонів переконують всіх, що здатні завоювати довір'я 40% українців.

Формула перемоги влади

Найбільша інтрига весняних парламентських виборів пов'язана з тим, які союзи і альянси віддадуть перевагу провладним партіям. Вже очевидно, що тріумвірат Ющенко-Тимошенко-Литвин маловірогідний. Попри публічні заяви трьох політиків про готовність разом йти на вибори, розбіжностей між ними з кожним днем більшає, а точок перетинання усе менше. Коаліція в такому форматі украй важлива главі держави, оскільки це б забезпечило провладному блоку майже 40% голосів: такий результат був зафіксований соціологами на початку липня, тобто до скандалів з його сином. Можна припустити, що серіал скандальних історій, покликаних завдати удару і Ющенкові, і НСНУ матиме продовження. Але навіть реабілітація президента, очевидно, не дозволить його партії домінувати у новій Верховній Раді. Місяць тому за даними Київського міжнародного інституту соціології 26,7% респондентів готові були проголосувати за партію "Народний союз "Наша Україна" з лідером Віктором Ющенко. На другому місці була Партія регіонів з рейтингом 13,4%, далі – блок Юлії Тимошенко (10,6%). Проте і останні скандали, і конституційна заборона президентові очолювати передвиборний список, мабуть, вже відкоригували цю послідовність.

На тлі останніх подій упевнено почувається прем'єр Юлія Тимошенко. Вона зараз популярніша за Ющенка, хоча їй не вдалося виконати обіцянки утримати ціни на продукти харчування і бензин. Всенародна любов, оповита позитивними міфами про її життя, росте. Тим часом Тимошенко не тільки поправила зіпсований колишньою владою імідж, але і привернула на свій бік ключових партнерів Ющенка - Народний Рух, УНП і партію «Реформи і порядок».

Всі ці і інші чинники виводять прем'єра в безперечні фаворити. Тому можна твердити, що Юлія Володимирівна погодиться увійти до єдиного передвиборного блоку влади тільки на власних умовах. А її умови, зокрема, з питання розподілу партійних квот навряд чи влаштують Ющенка і його оточення. Тому більш вірогідний варіант зводиться до того, що Тимошенко очолить зовсім інший блок, і він конкуруватиме з пропрезидентською коаліцією.

Яка в цій ситуації буде позиція Народної партії на чолі з Володимиром Литвиним? Вплинути на спікера ВР, судячи з усього, покликана кампанія з його дискредитації. Можна прити також і вельми жорстку заяву прем'єра про саботаж Литвиним ухвалення парламентом документів щодо ВТО.

Випадково чи ні, але за ініціативою соратника Тимошенко глави СБУ Олександра Турчинова зараз проводиться експертиза скандальних плівок Миколи Мельниченка. Експертиза має на меті не лише встановити замовників вбивства журналіста Георгія Гонгадзе, але, очевидно, вплинути на позицію Литвина щодо виборів.

«Сьогодні є чимало соціологічних розкладок, які підтверджують високий рейтинг Народної партії, і вони можуть спонукати Литвина відокремитися від компанії Ющенка і Тимошенко. Проте є також дані, що команда Литвина не настільки популярна в народі, щоб навіть подолати 3% бар'єр», - відзначає політолог Олександр Дергачов.

Якими будуть подальші кроки в провладному таборі, хто і до кого приєднуватиметься, створюватиме нові об'єднання або розвалюватиме старі? Розвидниться у вересні з відкриттям осіннього політичного сезону. Тоді ж очікуються неабиякі баталії в оточенні Ющенка з питання про можливу відставку з прем'єрської посади Юлії Тимошенко. Після короткого літнього передиху битва за владу в Україні розгорнеться з новою силою.

Володимир Івахненко, «Фраза»