8 жовтня ПРП (тимчасова партія «Наша Україна») провела з‘їзд, у ході якого повернула собі назву Партія «Реформи і порядок» та залишила головою партії Віктора Пинзеника, а також заявила про можливість блокування з партіями, що входили в 2004 році до коаліції «Сила народу». У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням:

«З ким піде на вибори ПРП?»

Дмитро Видрін (директор Європейського інституту інтеграцій та розвитку):

«До съезда я считал, что пойдет с «Батькивщиной», поскольку и программные цели ПРП близки к целям «Батькивщины», и многие люди из ПРП тяготели персонально к Тимошенко, как к возможному лидеру блока. А вот после такого решения ситуация уже становится неясной. Мне кажется, что Пинзенык все более отдаляется от бывшего своего лидера Тимошенко, которой он клялся в верности, совместимости целей и задач. А сейчас, мне кажется, он больше ориентирован на людей из окружения Ющенко. Поэтому сейчас мне трудно что-то сказать. Я не исключаю все-таки дальнейшего раскола ПРП на тех, кто ориентируется на Тимошенко, и на тех, кто ориентируется на Ющенко и его окружение».

Олесь Доній (голова Центру досліджень політичних цінностей):

«Партія «Реформи і порядок» переживає сильну кризу. Частина партійного керівництва розраховувала на більші дивіденди після «помаранчевої революції». Але, окрім цього крила, в керівництві є впливові конформісти, які в силу життєвого досвіду та власних звичок уміють отримувати максимум навіть від часткової наближеності до влади. Якщо Юлію Тимошенко все далі заганятимуть в опозиційну нішу (а це об‘єктивний процес), то конформістське крило в партії має шанси посилити свої позиції.

Проте наразі всі ймовірні варіанти розвитку ситуації є реалістичними:

1. Можуть із партії вийти Пинзеник і конформісти та перейти в президентську партію, а ПРП піде з Тимошенко.

2. Можуть вийти Томенко з радикалами та піти по списках БЮТ.

3. Партія може не приєднатися ні до кого, а її чільні діячі піти по різних списках.

Така невизначеність свідчить про те, що партія, яка де факто має один із найпотужніших інтелектуальних потенціалів з політиками, по суті припинила своє існування як партія, а перетворилася на дискусійний клуб часів перебудови».

Володимир Маленкович (директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень):

«Вообще то они проголосовали за начало переговоров именно с «Батькивщиной». Я думаю, что большинство ПРП сегодня намерено вести переговоры о блоке с Юлией Тимошенко, и если им сейчас удастся этот блок организовать, то они так и пойдут. Если же пройдет определенное время, и в ближайшие несколько недель этот процесс не будет завершен, то тогда не исключено, что ПРП может изменить свою позицию. В настоящее время большинство выступают за присоединение к блоку Юлии Тимошенко».

Віктор Небоженко(керівник соціологічної служби «Український барометр»):

«ПРП Пинзеныка пойдет на выборы с НСНУ Ющенко. А отказ от брэнда «Наша Украина» - это отголоски больших реприватизационных процессов, которые были в экономике, а теперь коснулись и политики. Тут тоже происходит реприватизация названия, потому что у Ющенко, кроме личного авторитета и этого названия, ничего такого особого из политических ресурсов не осталось. Я думаю, ПРП Пинзеныка, то есть та часть ПРП, которая ориентируется на него, пойдет с Ющенко, раз он выбрал еще один финансовый год в старой должности. А часть ПРП на местах будет работать с «Батькивщиной», как вообще-то это реально и сложилось».

Михайло Погребінський(директор Центру політичних досліджень і конфліктології):

«Я б вважав природнім, якби вони пішли на вибори з партією влади, – як партія, яка представляє насамперед інтереси бізнес-співтовариства, тобто в економічному змісті така право-ліберальна партія. А єдиними послідовними теоретиками такого підходу розвитку України є Партія «Реформи і порядок». Вони були б таким ідейним ядром цієї партії. Якщо вони туди не підуть, а підуть уже з політичних міркувань до блоку Тимошенко, це буде закладати певні внутрішні протиріччя лідерки блоку з ідеологією ядра Партії «Реформи і порядок». Єдина проблема полягає в тому, що там (у ПРП) виокремилась група «польових командирів», для яких більш природною і близькою на сьогодні є фігура Тимошенко, але то є нераціональний сенс. Раціонально ці люди ближчі за ідеологією до право-ліберального підходу, аніж до ліво-популістського. Мені видається, що вони скоріше за все підуть із Тимошенко, але таким чином закладуть певний конфлікт на майбутнє з лідеркою блоку. Мені видається, якщо закінчиться справа тим, що все ж таки ПРП піде з БЮТ, то я не виключаю, що після того, як вони прийдуть до Парламенту за допомогою Юлії Володимирівни, розкол може відбутися вже там. І цей розкол буде зберігатися в стані однієї фракції доти, доки не буде скасовано імперативний мандат. У багатьох політичних сил є готовність зробити як у Європі – відмінити імперативний мандат. Тоді ця частина просто піде до партії Ющенка».

Олександр Литвиненко (провідний експерт політико-правових програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова):

«Я думаю, те, що була відновлена стара назва, і те, що з бренду партії було прибрано назву «Наша Україна», говорить про те, що партія готова йти якраз на блокування з «Народним союзом «Наша Україна». Нещодавно заступник голови політвиконкому партії «Народний союз «Наша Україна» окреслив можливий формат майбутнього блоку. За його словами, він має бути приблизно в такому ж вигляді, як був у 2002 році, тобто - «рухи» і Партія «Реформи і порядок». А переобрання Віктора Пинзеника говорить про те ж саме. Це людина яка залишилася в Уряді, і тим самим виявила лояльність до Президента, а відтак і до політичної сили, яка буде репрезентувати його на виборах. Інша справа - як це відіб‘ється на внутрішній ситуації в ПРП. Там є досить потужний блок керівництва, який підтримує іншого політичного лідера».

POLITIKUMINFO