З чого зроблено блок Кравчука?

Як кажуть в Одесі, боротьба за владу і боротьба за Україну – це дві великі різниці. На першому етапі агітаційно-виборчої боротьби, звісно, важко визначити, для кого депутатське крісло – доступ до державної кишені, а для кого – важка робота на теренах законодавства.

АЛЕ Й виборець у нас вже досвідчений – демократія ж бо не пройшла дарма. Тож брехню від правди у більшості випадків відрізняє.

Мабуть, утворення передвиборчого блоку Леоніда Кравчука саме у такому складі: СДПУ (о), Республіканська партія України, Всеукраїнське об'єднання "Жінки за майбутнє", політична партія "Центр", для більшості було несподіванкою.

Чому? Хоча б тому, що СДПУ (о), попри певний негативізм, який останнім часом концентрується навколо цієї партії, все ж таки самодостатня одиниця, її лідери Віктор Медведчук та Леонід Кравчук – так само реклами не потребують. Є ще одна причина – ім'я першого Президента України, який стояв біля витоків нашої незалежності, підтримував її і допоміг мудро відстояти, не могло бути використане для назви блоку партії, и якого цураються ідей державності, незалежності, розбудови України як економічно розвинутої держави, без різких коливань вліво чи вправо.

У свою чергу, Республіканська партія України, попри свою недовгу історію, пояснень, що це за партія і чого вона прагне, не потребує. Республіканці так само довго шукали, з ким і як іти на вибори. Головним для них, за словами лідера партії Юрія Бойка, по-перше, було зберегти власне партійне обличчя, не розчинитися у політичному блоці, по-друге, знайти партнерів, що стоять на твердих ідеях державності.

Республіканська партія ще не набридла виборцям у обіцянках, не була помічена у брехні та популізмі. Вона лише на старті своєї діяльності. За словами лідера партії Юрія Бойка, шлях партія пройшла короткий, але бурхливий. Сьогодні в її рядах нараховується 150 тисяч ів. Люди вступали до партії за покликом серця, а не за рознарядками згори. До речі, саме ця тема рефреном звучала у багатьох виступах делегатів з усіх регіонів України першого етапу 2-го з'їзду РПУ, який і визначався, яким чином партії йти на вибори.

При партійному розмаїтті в Україні досить важко було знайти партнерів, які стоять на державницьких позиціях, із амбітними намірами брати участь у розбудові держави і знанням, як це зробити. Просто декларувати значно простіше, говорив на з'їзді Юрій Бойко. Консультації проводилися з багатьма партійними утвореннями. Зупинилися на СДПУ (о), об'єднанні "Жінки за майбутнє" та партії "Центр".

Хто перший у цьому блоці? І чи варто так ставити питання? Юрій Бойко говорить, що Леонід Кравчук завжди стояв на стоі національних інтересів. А Леонід Кравчук, в свою чергу, говорить, що втомився від людей із "палаючими очима та неконтрольованими емоціями із Майдану", що сьогодні Україні потрібні люди, "очі яких світяться розумом".

Лідери партій цього блоку (першим номером в його списку записано Леоніда Кравчука, а наступні етапи партійних з'їздів блоку вже детально визначаться з прізвищами і черговістю всього списку) вважають, що нинішня влада взялася за те, чого вона не може робити. їй потрібно допомогти – спокійно, системно й твердо. Леонід Кравчук говорить, що блок – це "не галасливі опозиціонери", а прихильники ідеї національного єднання. Творці блоку зазначали, що нинішня парламентська кампанія ризикує перетворитися на вибір без вибору, коли громадянам фактично буде запропонована модель війни прихильників. У той же час новий блок пропонує альтернативу – об'єднання під кольорами синьо-жовтої національної символіки, мета якого – подолання розколу у державі. "Рішення про створення блоку є послідовним втіленням центристської позиції. Блок може і повинен координувати свої дії з іншими центристами, оскільки лише синьо-жовта парламентська, коаліція, основу якої складуть центристські партії і блоки, здатна стабілізувати ситуацію в країні", – зазначив лідер Республіканської партії України Юрій Бойко.

Серед пріоритетів нового блоку також будуть завершення демократичних перетворень в Україні, які започаткувала політ-реформа, створення стабільних економічних умов для підприємницької діяльності і проведення зовнішньої політики винятково на основі національних інтересів, а не псевдопатріотичної демагогії. "Україна повинна враховувати всі економічні й соціальні аспекти, приймаючи зовнішньополітичні рішення, такі, як вступ у НАТО і ЄЕП", – наголосив Юрій Бойко, зазначивши, що "такі важливі питання повинні виноситися на широке експертне обговорення і референдум".

Блок Леоніда-Кравчука поки що єдиний, який виступає із постулатами тендерної політики. По-перше, у складі блоку, так би мовити, суто жіноче об'єднання "Жінки за майбутнє", та й серед республіканців, у деяких обласних та первинних організаціях, ина ів – жінки. До речі, у парламенті Швеції більшість – жінки. Як живе ця країна – відомо навіть дитині.

Я поцікавилася, чому республіканці вирішили об'єднатися із соціал-демократами об'єднаними, які нині переживають далеко не кращі часи своєї популярності. Юрій Бойко говорить, що * державницькі позиції у виборі політичних партнерів були на першому місці. Кого-кого, а Леоніда Кравчука у зраді національних інтересів ніхто не запідозрить. Сам Леонід Макарович погоджується, що у соціал-демократів не найкращі часи. Втім, за його словами, сьогодні збільшується чисельність партії і зростає її рейтинг. Хоча деяких ів СДПУ (о) "демонізували". І нериторично запитує:

- Якби у діях Віктора Медведчука знайшли протизаконність, то невже він не був би вже за ґратами? – і додає: – Час працює на нас. А влада своїми непрофесійними діями нам допомагає.

І як тут не погодитися із неперевершеним майстром політичної риторики Леонідом Кравчуком?

Мабуть, українські соціологи дещо поспішають, говорячи про те, що у парламент пройде від сили 6-7 політичних блоків. По-перше, блок Леоніда.Кравчука лише днями утворено. По-друге, сила, яка спирається на професіоналізм своїх соратників, на здорові амбіції, та щире бажання працювати на Україну, має неабиякий шанс стати блоком парламентського типу, далеко позаду залишивши бар'єр у три відсотки голосів виборців.