Реальна ціна на житло — надзвичайно висока

20 фев, 10:11

Орест Лотоцький, заступник міністра будівництва та архітектури: “Контроль на ринку житлового будівництва – це дуже складний момент. Якщо буде жорсткий контроль, то не буде гарантії, що вони будуть зацікавлені працювати на ринку”.

Та система, яка зараз створилася в продажу нодованого житла в Україні, на мою особисту думку, на жаль, не повністю відповідає інтересам потенційних споживачів. По-перше, ми сьогодні платимо за житло, яке не повністю упоряджене. Фактично, платимо тільки за стіни, а потім все інше облаштовуємо своїми силами. Добудовуємо. Це нонсенс, який, на жаль, сьогодні існує в Україні. Крім того, реальна ціна на житло в Києві, на мій погляд, надзвичайно висока. І це не відповідає собівартості його будівництва і рентабельності цього виробництва. Причиною цього можна вважати те, що існує попит і недостатня пропозиція. А чим більший попит, тим більша ціна. Це закони ринку. Стосовно недостатньої пропозиції можна прити про чисто технічні можливості міста, які не безмежні і не дозволяють так активно будувати, як того вимагає попит. Хоча, до речі, Київ у минулому році здав в експлуатацію 1,2 млн. кв. м житла, а це історичний максимум можливостей міста, який був встановлений ще у 1987 році. Тобто фактично Київ на сьогодні вже зрівнявся з тією максимальною кількістю житла, яке видавалося в радянські часи.

Що ж треба робити для того, щоб ціни на житло в столиці стали нижчими? Звичайно, найпростіший варіант – це наповнити ринок житлом, щоб воно стало доступним для багатьох споживачів. Але в значній мірі цьому перешкоджає та дозвільна система, яка діє сьогодні в Україні. Вона передбачає надання дозволу на земельну ділянку, дозволу на будівництво і т.д. Це надзвичайно складна система, і одним із завдань нашого міністерства зараз є максимальне спрощення системи дозволу. Іншими словами, необхідно спростити доступ до ринку землі і до будівельних проектів для максимальної кількості всіх зацікавлених інвесторів. Це, ми вважаємо, достатньо серйозно вплине на ціну житла, яке будується в місті Києві і в Україні загалом. Крім того, я не сумніваюсь, що є певні корупційні схеми діяльності в житловому будівництві, які необхідно подолати. Однак зараз це присутнє не тільки житловому будівництві.

Щодо державного контролю в цій сфері. По закону, будівництво в нас сьогодні працює в системі вільних цін. Тобто будівельник на свій ризик встановлює плату за той товар, який він побудував і пропонує на ринку. До речі, реалізацією житла в основному займаються не будівельники. Будівельники будують житло і отримують за це кошти, а ціна цього житла на ринку вже може відрізнятися від тієї суми коштів, яку витратили будівельні організації при його спорудженні. Тобто саме інвестори, які сьогодні є власниками житла, встановлюють ціни на ринку. Це вже не процес будівництва, а фактично процес торгівлі і продажу.

Також я вважаю, що стан справ не зміниться, поки не буде насичений ринок і не будуть збалансовані попит і пропозиція. Але тут знову треба прити про технічні можливості. Місто не може безкінечно розширюватися. Треба також враховувати ресурси водопостачання, потужності енергозабезпечення. Не можна ж припустити, що ми зараз понабудовуємо як грибів будинків, а вони будуть без тепла, без води. Кому такі будинки будуть потрібні? А сьогодні існує певний перекіс: в основному розвивається будівництво житла, а будівництво інфраструктури не розвивається. Водопостачання і теплопостачання, на жаль, за потужностями не наздоганяють житлове будівництво. Вже зараз у Києві є райони, де відчувається серйозний дефіцит і по воді, і по теплу, і по електрозабезпеченню.

Зараз Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України займає активну позицію у сфері житлового будівництва і працює задля поліпшення ситуації. Перше, що ми поставили собі на меті, це максимальне спрощення дозвільної системи, про що вже йшлося вище. Також іде робота із запровадження чітких стосунків між усіма учасниками будівельного ринку, починаючи від місцевої влади, яка надає відповідні дозволи, і закінчуючи тими інвесторами, які є посередниками між будівельниками, владою і населенням, що це житло купує. Це та схема, яку необхідно зараз вибудувати і яку слід досить серйозно контролювати. Однак контроль на ринку житлового будівництва – це дуже складний момент. Якщо держава введе жорсткий контроль і обмеження будівельників, то не буде гарантії, що вони будуть зацікавлені працювати на ринку. Може бути той варіант, що внаслідок подібних дій просто припиниться житлове будівництво, як це було на початку 90-х років, коли будівельна галузь фактично зупинилася.

Що ж до надвисокої рентабельності в житловому будівництві, про яку багато хто зараз говорить, то ніхто сьогодні не регулює ці показники, і цей бізнес не можна регулювати методом вказівок: ти мені покажи свої фінансові результати, а ми зробимо оцінку, чи правильно ти працюєш. Це є звичайний бізнес, як і в інших сферах. На жаль, чи, можливо, на щастя.

газета "ДЕЛО"






Адрес новости: http://agrinews.com.ua/show/46350.html



Читайте также: Торгово-промышленные новости ELCOMART.COM