Сільське господарство України зазнало збитків

У сільському господарстві України склалася системна криза. Однією з головних причин такого стану справ є збанкрутіла політика профільного міністерства. Про це повідомили журналістам народні депутати, фахівці та керівники аграрних громадських організацій.

За їх словами, це проявляється у зменшенні обсягів агропромислового виробництва, некерованій ціновій політиці на аграрному ринку, все більшому диспаритеті цін на промислові товари і сільськогосподарську продукцію, невиваженій кадровій політиці тощо.

За словами президента національної сільськогосподарської палати Михайла Гладія, 2005 рік сільгосптоваровиробники України закінчили зі значними збитками, виробництво завжди стабільно рентабельних зернових культур, у тому числі озимої пшениці, вперше за останні десятиріччя стало збитковим. “З другої ини цього року в нас будуть серйозні проблеми з продовольчим зерном”, — стверджує він.

На сьогоднішній день із 6 млн. га посіяних озимих в задовільному стані знаходиться менше ини. Подальший розвиток озимих весною фахівці прогнозують тільки на 4,3 млн. га. Згідно оптимальних сівозмін, повинно бути 7,5—7,8 млн. га. Наємо, що в 2000 році Україна посіяла 9,2 млн. га озимих культур і як результат отримала 40 млн. тонн зерна. За словами аналітиків, рентабельність озимої пшениці протягом 2000-2004 років коливалася від 27 до 53%, а в минулому році вона стала збитковою.

За словами М. Гладія, Міністерство аграрної політики в минулому році пропонувало посіяти 3 млн. тонн ріпаку для того, щоб займатися розробкою біопалива. В результаті посіяли лише 350 тисяч...

У 1,5 рази у порівнянні з попереднім сезоном зменшилася ціна на соняшник, що робить виробництво цієї завжди високоприбуткової культури низькорентабельним. Якщо на сьогоднішній день за тонну соняшника дають тисячу грн., то рік тому вона коштувала півтори тисячі грн. Так, українські сільгоспвиробники через недосконалу цінову політику втратили близько 6 млрд. грн. на виробництві зернових культур і 2,5 млрд. грн. на реалізації насіння соняшника.

Головною причиною анархії на аграрному ринку, на думку фахівців, є нерозуміння керівництвом міністерств азів ринкової економіки. Про це свідчать відсутність балансів виробництва і споживання основних видів сільськогосподарської продукції навіть на поточний рік і найближчу перспективу. Про це також свідчить нездатність до впровадження ринкової програми ціноутворення та постійний ріст цін на продовольство на споживчому ринку. Так, наприклад, ціна на цукор на сьогодні складає близько 5 грн. за кілограм, що є незрозумілим, адже в минулому році Україна отримала гарний вай цукрового буряку.

На думку керівників громадських аграрних організацій, усі розрахунки Міністерства аграрної політики щодо подолання кризи спираються лише на дотації з державного бюджету без урахування реальних можливостей економіки України. Такий стан справ робить аграрну галузь інвестиційно непривабливою, а отже, відвертає бізнес і капітал від села. За умов продовження такої аграрної політики експерти прогнозують суттєве скорочення виробництва в агропродовольчому секторі, а як наслідок — відчутне зменшення посівів ярих культур поточної весни, подальше скорочення поголів’я продуктивних тварин.

Замість реального управління галуззю, міністр аграрної політики О.П. Баранівський займається самовихвалянням та побудовою нереальних проектів. Так, вже тривалий час населення України чує про проект будівництва численних свинокомплексів за датською технологією, але й віз і нині там... Все залишилося лише на папері.

Також протягом року населення неодноразово чуло про постійно зростаюче поголів’я великої рогатої худоби, але насправді його скорочення складає 249,2 тисяч голів, у тому числі корів — на 186,8 тис. Селян також хвилює ситуація з заготівлею кормів для тваринництва, яких цього року заготовлено набагато менше. За словами експертів, Україна цього року зменшила й реалізацію м’яса.

Як стало відомо, депутати і професійні об’єднання аграріїв підготували ряд пропозицій по підготовці до весняно-польових робіт і виведення АПК із системної кризи. Зокрема, парламентарії вимагають прискорити виплату дотацій на гектар засіяної площі, передбачених у держбюджеті-2006. За їхніми словами, надходження засобів сільгоспвиробникам затримується через непогодженість питання на рівні Міністерства аграрної політики і Міністерства фінансів.

Наємо, що в законі про Державний бюджет України на 2006 р. на фінансову підтримку виробництва продукції рослинництва і тваринництва шляхом дотацій на гектар посівів і одиницю зробленої продукції виділено 1,993 млрд. грн. Міністерство аграрної політики пропонувало виділити на дотації посівів зернових культур 1,05 млрд. грн. Планувалося, що компенсація на 1 га озимих культур складе 100 грн., ярових — 75 грн.

За словами керівника аграрних проектів Національної сільськогосподарської палати Миколи Безуглова, ігнорування міністром здобутків вітчизняної аграрної науки, бажання підпорядкувати Українську академію аграрних наук безпосередньо міністрові, орієнтація лише на закордонні технології зруйнує вітчизняну систему насінництва і племінної справи та призведе до незворотних наслідків для всього аграрного виробництва.

Аграрна громадськість, народні депутати-аграрники вкрай стурбовані ситуацією, що склалася в АПК, і звертаються до Президента України, Кабінету Міністрів України з наполегливою вимогою негайно розглянути за участю громадських організацій стан справ в агропромисловому комплексі, дати оцінку роботі Міністерства аграрної політики України та вжити термінових заходів щодо виводу сільського господарства із системної кризи.

Наталія Погосова,

кореспондент

ELCOMART News

(e-news)