Європейський Союз став основним імпортером українського пшеничного борошна

За період з липня по січень 2024/25 маркетингового року, Україна експортувала 40,4 тисячі тонн пшеничного борошна. Це дані Державної митної служби України, які наводить Спілка “Борошномели України”. Цей обсяг свідчить про стабільний попит на українське борошно на міжнародних ринках, хоча деякі показники в порівнянні з попередніми роками все ж таки знизилися.

Найбільшим ринком збуту для українського пшеничного борошна став Європейський Союз, куди було спрямовано 17 тисяч тонн цієї продукції. Крім того, значний обсяг борошна, а саме 12,4 тисячі тонн, було експортовано до Молдови, 8,1 тисячі тонн – до Палестини, а 1,5 тисячі тонн – до Ізраїлю. Ці країни займають лідируючі позиції серед покупців українського борошна на міжнародному ринку.

У порівнянні з попередніми сезонами, обсяги експорту пшеничного борошна у поточному маркетинговому році дещо зменшилися. Так, за 7 місяців попереднього маркетингового року 2023/24 Україна експортувала 63,2 тисячі тонн, а в 2022/23 маркетинговому році цей показник становив 79,8 тисячі тонн. Це зменшення може бути зумовлене різними факторами, включаючи зміну світового попиту на пшеничне борошно та складнощі, що виникли через зовнішньоекономічні фактори, зокрема війну та глобальні зміни в торгівлі.

Проте, незважаючи на зменшення обсягів експорту, українські виробники пшеничного борошна зберігають свої позиції на ключових ринках. Зокрема, Європейський Союз, як основний імпортер, підтверджує свою зацікавленість у співпраці з Україною, що є важливим чинником для економіки агропромислового комплексу країни.

Також варто зазначити, що країни, які отримують українське пшеничне борошно, зокрема Молдова та Палестина, демонструють стабільне збільшення попиту на цю продукцію. Це свідчить про збереження інтересу до українських аграрних товарів, що є важливою складовою аграрної економіки.

Очікується, що в наступні місяці українські експортери продовжать працювати над розширенням своїх ринків збуту, зокрема шляхом диверсифікації поставок в нові країни. У той же час, враховуючи падіння показників у порівнянні з попередніми роками, можуть виникати додаткові виклики для галузі, що вимагатиме адаптації до нових умов міжнародної торгівлі.