Нагадаємо, що менший обсяг майбутнього врожаю у порівнянні з минулими сезонами обумовлений окупацією частини території України, замінуванням, веденням бойових дій, і браком коштів та інших ресурсів в аграріїв для повноцінної посівної кампанії та вирощування врожаю. За оцінкою УЗА загалом засіяно близько 19,7 млн га у порівнянні з 25 млн га в середньому в попередні роки. Звісно, багато залежить від подальших погодних умов, які поки були сприятливими для зернових та олійних культур.

Експорт з України за цих умов в новому сезоні 2023/2024 може скласти 44,8 млн т. В минулому сезоні (який закінчився 30 червня 2023) за оцінкою УЗА експорт сягнув 58 млн т. Виручка України від експорту зернових, олійних та олії сягнула за минулий маркетинговий рік сягнула близько $20 млрд.

При цьому, перехідні залишки на початку нового сезону склали майже 10 млн т зернових та олійних, що в 2,5 рази більше, аніж в попередні сезони, окрім 2022/2023 МР, коли залишки були максимальні – близько 25 млн т.

Загалом експорт зернових та олійних в 2023/2024 МР можна очікувати на зазначеному рівні, якщо збережеться робота українських чорноморських портів і розвиватимуться активно альтернативні маршрути, зокрема Дунайський шлях. Світ уже переконався, що експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі є єдиним шляхом швидко та ефективно постачати українське зерно до країн, які вкрай його потребують.

Тому Україна розглядає План Б і планує продовжити експорт зерна з Чорноморських портів без «зернової угоди» та активно розвивати Дунайських шлях. УЗА активно співпрацює з Єврокомісією та Міністерством інфраструктури України для збільшення потужності перевалки зерна на експорт, зокрема Дунайського шляху.

Як зазначив Президент УЗА нещодавно на «Зерновому клубі УЗА», План Б стосується як дунайських портів, так і додаткових фінансових інструментів, які дозволять страхувати судна для тих компаній, чиї судна будуть заходити до портів Великої Одеси і перевозити зерно без зернової угоди. Розвиток Дунайського шляху завдяки створенню рейдових перевалок в румунських територіальних водах для барж з українським зерном з дунайських портів, оптимізація суднозаходів через гирло Бистре та Сулінський канал дозволить збільшити перевалку зерна в дунайських портах з 2 до 4 млн т, що дасть збільшення обсягів перевалки на експорт на 20 млн т на рік.

Оцінка врожаю пшениці в 2023 році не змінилася – 17,9 млн т (в 2022 було 20,2 млн т, а в 2021 – рекордні 33 млн т). Нагадаємо, що такого врожаю більш ніж достатньо для забезпечення внутрішнього попиту та продовольчої безпеки країни, але зменшить експортний потенціал для забезпечення продовольчої безпеки у світі. Експорт пшениці в 2023/2024 МР з огляду на менший врожай може скласти близько 15 млн т з врахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки склали 4,3 млн т.

Оцінка врожаю ячменю в 2023 теж не змінилася – 4,4 млн т (в 2021 – 10,1 млн т, а в 2022 – 5,8 млн т), а експорт в 2023/2024 МР можна очікувати на рівні 2 млн т. Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні дещо зросли з 23,3 млн т до 24,2, млн т (в 2021 році – 37,6 млн т, 2022 – 27,3 млн т), при цьому експорт може скласти близько 20 млн т, з врахуванням перехідних запасів на початку нового сезону на рівні 1,3 млн т.

Врожай соняшнику в 2023 очікується на рівні 12,7 млн т (в 2021 – 16,9 млн т, 2022 – 11,1 млн т), а експорт може скласти 1,1 млн т. Переробка соняшника на олію може сягнути 11,5 млн т.

Врожай ріпаку попередньо в 2023 оцінюємо в 3,8 млн т, при цьому експорт 2023/2024 МР очікується на рівні 3,5 млн т. Врожай сої очікуємо на рівні майже 4,4 млн т, а експорт 2023/2024 МР – на рівні 3 млн т.

Нагадаємо, що будь-яке подальше зменшення врожаю та експорту зерна з України матиме негативний вплив на доступність зернових на світовому ринку та призведе до зростання цін, а відповідно і до збільшення продовольчої інфляції у світі.

https://agropravda.com/