Виробництво пшениці в Казахстані прогнозується на рівні 16,4 млн. тонн

Виробництво пшениці в Казахстані прогнозується на рівні 16,4 млн. тонн

Відділення FAS USDA (Закордонна сільгоспслужба Мінсільгоспу США) в Астані оцінює виробництво пшениці в Казахстані на рівні 16,4 млн тонн у сезоні 2022/2023, що є найбільшим обсягом виробництва з 2017/2018 року. Паралельно очікується збільшення запасів пшениці через обмеження на експорт зерна, запроваджені урядом у сезоні 2021/2022, та нижчі ціни на імпорт пшениці з Росії, яка конкурує з внутрішніми поставками для використання в борошномельній промисловості.

Споживання та запаси пшениці

На думку казахських аналітиків, внутрішнє споживання пшениці стабільне і в найближчі кілька років зростання не очікується. Вони повідомили, що обмеження на експорт зерна, запроваджені Казахстаном у сезоні 2021/2022, призвели до збільшення внутрішніх запасів. Два додаткові фактори, що призвели до зростання внутрішніх запасів, включають занижені дані щодо імпорту російської пшениці та обмежену залізничну інфраструктуру для експорту зерна.

Експорт пшениці з Росії

FAS USDA оцінює експорт пшениці в сезоні 2022/2023 до Казахстану в 10,5 млн. тонн. Виробники та експортери зазначили, що збільшення експорту в сезоні 2022/2023 було утруднено через обмежені залізничні потужності, застарілу інфраструктуру, недорахування імпорту зерна з Росії та затримку відшкодування податку на додану вартість (ПДВ). За повідомленнями, відшкодування ПДВ займає до десяти місяців і включає $87 млн як невиплачені відшкодування.

Аналітики зернового ринку повідомили, що експорт російської пшениці до Казахстану був зареєстрований на рівні приблизно 1,6 млн. тонн у липні-грудні 2022 року, проте фактичний експорт досяг 2,0 млн. тонн через занижені дані про вагу залізничних вантажів. Три області, що межують із Росією, а саме Павлодарська, Актюбінська та Західно-Казахстанська, не є великими регіонами-виробниками зерна, але стали провідними регіонами-імпортерами зерна на автотранспорті. Для вирішення цієї проблеми податковий орган запровадив вимогу, згідно з якою весь імпорт зерна з країн ЄАЕС до Казахстану має супроводжуватись повністю деталізованим рахунком-фактурою.

У середньому, російська пшениця, що імпортується до Казахстану, на 10-15 дол./т дешевша за місцеву пшеницю. Казахстанські млини імпортують російську пшеницю 4-го класу та змішують її з місцевою високоякісною пшеницею для виробництва пшеничного борошна сумісної якості за нижчою ціною. Крім того, місцеві птахофабрики імпортували пшеницю кормової якості за нижчими цінами, ніж вітчизняний продукт. З липня 2022 року ціни на пшеницю різко впали із $402 до $184. Почасти для боротьби із заниженою торгівлею зерном уряд планує обмежити імпорт пшениці (за винятком насіння) вантажним транспортом на шість місяців.

Ячмінь

Казахстанський ячмінь конкурує із російським зерном на іранському ринку. Експортери висловили стурбованість тим, що експорт російського ячменю до Ірану може залишатися високим через дешевші ціни і зниження експортних мит. Трейдери з оптимізмом дивляться збільшення експорту ячменю до Китаю. Казахський ячмінь найбільш активно експортувався до Ірану, Узбекистану та Китаю з липня 2022 року по січень 2023 року.

https://ukragroconsult.com/