Експорт українських равликів рекордно обігнав експорт сала

Равликовий бізнес не є просто модною розвагою. У 2016 році Україна експортувала до Європи майже 350 тонн равликів (для порівняння сала — 50 тонн). Про це йдеться у матеріалі ВІКЕНД, пише agronews.ua.

Культура споживання равликів в Україні невпинно розвивається. Вже сьогодні маємо низку підприємств, котрі готові пропонувати незвичний делікатес.

Перед повномасштабною війною в Україні більш-менш успішно функціонувало близько 100 підприємств, що вирощували равликів. Водночас дохід від продажу делікатесів — далеко не єдина стаття прибутку: більшість із них наполегливо розвивали напрямок екотуризму. Щоб розпочати справу, недостатньо лише подбати про воду та електрику, придбати дерев’яні щити, корм і маточне стадо — цього вчили підприємства, які паралельно пропонували освітні послуги.

Нині кількість ферм помітно зменшилась. Проте, підприємці відроджують та розвивають галузь. Равликовий бізнес не є модною розвагою або бажанням окремих активістів створити туристичні атракції. Щоб довести це, варто згадати, що у 2016 році Україна експортувала до Європи майже 350 тонн равликів (для порівняння сала — 50 тонн).

Альона Шибунько — власниця равликового бізнесу. Під час локдаунів і карантинів вона подалася на участь у проєкті та виграла грант на розвиток власної справи.

І тепер уже понад два роки розвиває ідею: пропонує українцям не лише корисний та екологічно чистий продукт, вона надає можливість поєднати кулінарні відкриття з іншими емоціями. На території ферми “ЕпіРавлик” є сторічна відреставрована українська хата — місце відпочинку та крута локація для фотосесій. Окрім хати, існує кілька прикольних фотозон — власниця каже, вони не менш популярні, люди люблять круті та цікаві світлини. Равликові перегони, дегустації, екскурсії, під час яких можна дізнатися все-все, що цікаво, про життя равликів, майже домашня атмосфера та тепле відчуття “як у бабусі в селі” — ферма привертає увагу і поціновувачів незвичного продукту, і туристів.

Для тих, хто наразі не має змоги відвідати ферму “ЕпіРавлик”, існує доставка: делікатеси у вакуумній упаковці чудово подорожують країною та тішать гурманів. Сьогодні ферма пропонує маринованого равлика, равлика для запікання та равликову ікру.

Власниця зауважує, що равлики справді корисні для людини. У них багато білка, амінокислот, вітамінів. А ще м’ясо равлика укріплює кістки та хрящеві тканини, подейкують, що має омолоджувальний ефект і посилює потенцію.

Окрім цього, Шибунько зауважує, косметологічна та фармацевтичні промисловості радо придбають сировину й для власних цілей.

Так, щоб виростити дорослого равлика, потрібно 3-4 місяці, звісно, за умови, що є відповідний догляд, повноцінне харчування, регулярні “водні процедури”. Робота доволі кропітка й непроста.

Наші равлики важать в середньому 7-9 грамів, проте, є і по 6, і по 12. Проте головне для їстівного равлика — це “завернута губа”: закінчення мушлі, яке ніби завертається. Саме ця “губа” свідчить про першосортність равлика та говорить про те, що він дозрів і більше рости не буде, – розповідає підприємиця.

Постійних працівників на фермі двоє: подружжя Шибунько. Так, протягом сезону равликів збирають самі (для закладів, відвідувачів, клієнтів), а на збір равлика в кінці сезону минулого року винаймали людину.

За сезон — а це теплі місяці, починаючи з травня та закінчуючи кінцем жовтня, коли ми забираємо з поля останнього равлика — ми вирощуємо приблизно 5 тонн. Звісно, трапляються засухи та інші форс-мажори, але в цілому цифра саме така.

Окрім м’яса равлика, ферма продає також й ікру. Ікра збирається так само, але потім без визрівання довго-довго промивається та перед тим, як потрапити на стіл для споживача, готується за власним фірмовим рецептом.

Я мріяла створити не стільки равликову ферму, кільки місце для затишного відпочинку, де було б тихо, спокійно, смачно та просто, де немає штучних умовностей суспільства, необхідності щось комусь доводити, відповідати чиїмось очікуванням. Кажуть, нам це вдалося — тому ми продовжуємо робити саме те, що робимо. Безупинно, – резюмує власниця ферми.

Інф. agronews.ua