Цьогорічні погодні умови достигання та збирання культур виявилися досить сприятливими для розвитку та розповсюдження грибкових і бактеріальних хвороб: неможливість вчасно зібрати врожай через затяжну дощову погоду і, як наслідок, «перестій» посівів призвів до значного ураження насіння внутрішніми та зовнішніми інфекціями. Збіжжя після сушіння та доробки було відправлене на склади для зберігання, однак це вже ніяким чином не могло поліпшити ситуацію з наявністю та ступенем розвитку насіннєвих хвороб. Тому перед плануванням весняної посівної кампанії фахівці «Інституту здоров’я рослин» рекомендують обов’язково провести лабораторне фітопатологічне дослідження насіннєвого матеріалу, щоб на основі отриманих результатів правильно підібрати протруйник, здатний нівелювати комплекс загроз рослинам на початкових етапах росту та розвитку.

«Зараженість насіння хворобами – це наявність на його поверхні чи всередині, у міжнасіннєвому просторі, життєздатних патогенів, які за сприятливих умов здатні спричинити ураження проростків, а при інтенсивному розвитку – навіть їх повну загибель, – розповідає керівник агробіологічної лабораторії Інституту Володимир Конограй. – На поверхні насіння пшениці досить часто зустрічаються збудники гельмінтоспоріозу, септоріозу, твердої, карликової сажки, фузаріозу, різні види пліснявіння; до внутрішньої інфекції відноситься летюча сажка. Насіння ячменю може уражуватися збудниками твердої сажки, септоріозу, фузаріозу, гельмінтоспоріозом, для внутрішньої інфекції типова летюча сажка. Насіння сої найчастіше потерпає від збудників аскохітозу, бактеріозу, фузаріозу, церкоспорозу, білої гнилі, кукурудзи – від білої гнилі, диплодіозу, фузаріозу тощо. Виявлення та ідентифікацію вище перерахованих збудників хвороб можна провести лише у спеціалізованих лабораторіях за наявності відповідного обладнання. В нашій агробіологічній лабораторії для виявлення збудників насіннєвих хвороб використовують біологічний метод стимулювання розвитку патогенних мікроорганізмів на різних середовищах у чашках Петрі, в рулонах фільтрувального паперу. Для виявлення смугастої та сітчастої плямистостей використовують кліматичні камери, в яких встановлюється спеціальний світловий та температурний режим. Так, для ідентифікації септоріозу насіння пшениці потрібна температура +10ºС протягом 14 діб. Для виявлення збудників твердої та карликової сажки використовується метод центрифугування. А найбільш трудомістким є метод аналізу зародків для виявлення збудників летючої сажки пшениці та ячменю. Фітопатологічна експертиза насіннєвого матеріалу дозволяє виявити видовий склад патогенів, якими заражене насіння, після чого можна оптимально підібрати діючі речовини фунгіцидного протруйника».

Аналіз досліджуваних зразків у 2022 році свідчить про збільшення відсотка зараженості насіння видами роду фузарій (Fusarium) до 31% (рис.1), що на 8% більше порівняно з попереднім роком. Крім того, досить часто у досліджуваних зразках траплялися збудники твердої та карликової сажки (7%) – в такому випадку для протруювання потрібні більш потужні протруйники. З огляду на таку динаміку, не ризикуйте з підбором протруйників навмання – проведіть необхідні дослідження і подбайте про майбутню безпеку ваших посівів заздалегідь. 

Інф. agronews.ua