Аграрії закликають визнати елеватори критичною інфраструктурою, аби їх менше відключали від електрики

Українська зернова асоціація закликає Міністерство енергетики та Міністерство агрополітики та продовольства ініціювати включення зернозберігальних підприємств до групи бізнесу, що виготовляє критично важливі товари та продукти в питанні пріоритетності включення електроенергії.

У профільному об'єднанні нагадують про доручення прем’єр-міністра Дениса Шмигаля міністру енергетики Герману Галущенку розробити та подати на розгляд уряду чіткі пріоритети включення електропостачання.

Наразі планується, що першою за пріорітетністю електропостачання буде критична інфраструктура, зокрема об’єкти водо-, теплопостачання та лікарні, другим пріоритетом — об’єкти військово-промислового комплексу, що працюють на оборону держави, третім — бізнес, що виготовляє критично важливі товари та продукти.

"Наразі ще триває збір врожаю 2022 року, а на зернозберігальних підприємствах зберігається урожай поточного та попереднього року. Тому в період збирання та активного відвантаження зерна вкрай важливо аби елеватор мав електроенергію, адже виробничий процес зберігання та сушіння зерна передбачає підтримку температури зерна, його активне переміщення, зважування тощо, що вимагає споживання електроенергії", - аргументують в УЗА.

Там зазначають, що елеватори є доволі енергозатратними підприємствами: наприклад, лише одна сушарка зерна може споживати понад 120-140 кВт⋅год електроенергії, а на підприємствах їх може бути кілька.

"І це не рахуючи лінії приймання чи вивантаження зерна. Тому жоден генератор чи сонячні станції не можуть рівноцінно замінити централізоване джерело електропостачання в силу високих затрат на альтернативні джерела електроенергії", - вказують в асоціації.

Аграрії констатують, що специфіка роботи елеваторів полягає в тому, що вони зобов’язані прийняти і відвантажити зерно однакої якості, а в умовах відсутності електроенергії це зробити неможливо.

"Ба більше, псування зерна – це не тільки втрата продовольства для України, але й збитки для аграріїв та зернозберігальних підприємств, що загрожує для них банкрутством. В умовах, коли Україна втратила близько 10 мільйонів тонн потужностей для зберігання зерна і їх значного дефіциту, ми не можемо дозволити собі ще й втратити зібраний неймовірними зусиллями врожай та потужності його зберігання", - йдеться у заяві.

В УЗА навели приклад підприємства, на якому через відключення електроенергії зерно почало самонагріватись, внаслідок чого температура всередині ємності зберігання кукурудзи підвищилася до 46°C.

"Зерно при такій ситуації починає псуватися, а через відсутність електроенергії немає змоги його охолодити чи провітрити за рахунок переміщення. Більше того, таке самозігрівання небезпечне, адже може спричинити аварійну ситуацію на підприємстві", - зазначають в асоціації.

Крім того, там вказують, що відсутність електроенергії фактично унеможливлює дотримання виробничого процесу зернозберігальних підприємств, що в свою чергу призводить до псування зерна і втрати коштів через це, а головне – до загрози продовольчої безпеки країни та експорту продукції.

"Відсутність електроенергії на елеваторі впливає і на суміжні галузі: якщо елеватор не зможе прийняти зерно, комбайн не зможе вчасно вивантажитись і не піде на друге коло збирання урожаю. Таких прикладів досить багато в щоденній роботі зернозберігальних підприємств", - йдеться у повідомленні.

Окремого питання, як додають в УЗА, заслуговує питання роботи елеваторів в комендантську годину, адже вони могли б працювати вночі, коли споживання електроенергії мінімальне, і це також дозволило би частково вирішити проблему приймання, зберігання та обробки зерна на елеваторах.

Тимофій Бесп'ятов

Інф. delo.ua