Низькі ціни на зерно та погодні умови можуть цьогоріч залишити полтавських аграріїв без прибутку

Цей рік для аграріїв Полтавщини особливо тяжкий: ціни на зерно невисокі, а погодні умови не дуже сприяють жнивам.

Про це повідомляє Суспільне|Полтава з посиланням на слова Василя Бурлаки, голови полтавської обласної «Асоціації фермерів та приватних землевласників».

Сам Василь Бурлака має родинне фермерське господарство, що обробляє 500 га землі. Під урожай-2022 сіяли пшеницю, просо, кукурудзу, гречку, збільшили площі під овочами. Як зауважує господар, окрім війни, для місцевих аграріїв виявилася складною цього року ще й погода.

«Зараз Полтавщину заливає. На значних площах ранніх зернових погіршилася якість зерна, поля заростають бур’янами. Крім того, дуже складно збирати, це додаткові затрати. Не вистачає комбайнів, особливо у дрібних фермерів, в яких зовсім їх немає. Тому цей рік дуже-дуже важкий. Я не пам’ятаю за свої 64 роки таких погодних умов», — стверджує Василь Бурлака.

Фермерам складно і фінансово в умовах повномасштабної війни: багато лишилось минулорічного зерна — кукурудзи, соняшнику, пшениці, ячменю та інших культур, які не змогли реалізувати і через початок широкомасштабного вторгнення. В елеваторах зберігається минулорічне зерно, а новий урожай зберігати немає де.

«Вартість зберігання — 150 грн/т, за завантаження так само. Ціна ячменю 2300 грн/т, зараз трішки піднімається ціна, бо долар росте, так само ціна на пшеницю трохи збільшується. Але ж зберігання забере й ті мізерні прибутки, які мали отримати», — бідкається фермер.

Він вважає, що потрібно налагоджувати ринок збуту аграрної продукції на державному рівні, на рівні громади, аби не було продовольчої кризи.

«Нехай в державний резерв закуплять пшеницю на крупи, пшоно, гречку у якого є, у кого є кукурудза. Хай закуплять і дадуть можливість фінансову обсіятися, звільнитися від цих усіх фінансових проблем. Це один крок. Інший – потрібно справді налагоджувати цей ринок збуту, економіку. Людям завтра треба буде щось їсти і післязавтра, це державний має бути підхід. Це ж продовольча безпека — це ще гірше, ніж війна. Бо їсти хоче кожен. Буде і в підвалі голодний, і буде голодний в окопі. Щоб воювати, також потрібна фізична сила».

https://ukragroconsult.com/