Жнива під прицілом: як окупація Херсонщини поставила аграріїв в глухий кут

Жнива під прицілом: як окупація Херсонщини поставила аграріїв в глухий кут

Окупація Херсонщини поставила в глухий кут найбільшу сферу в регіоні – сільськогосподарську.

Вкрай тяжко відбувалась посівна кампанія. Не менш складно проходять жнива. Аграрії області постали перед надскладним вибором: продавати за безцінь урожай російським окупантам, фактично не заробивши нічого, або залишити свій бізнес.

Херсонська обласна державна адміністрація повідомляла, що 63% аграрії Херсонщини припинили свою діяльність. Все це – через неможливість нормально зібрати врожай та продати його.

Ми поспілкувались з кількома представниками сільськогосподарської галузі Херсонської області. Їх імена не розголошуємо в цілях безпеки – на окупованій території залишаються їх рідні.

Збір врожаю – це достатньо затратна процедура. Аграрії покладались на кредити на час посівної кампанії та жнив, то з початком великої війни така можливість відпала. Це створило труднощі, надто – для Херсонщини, яка опинилась в окупації.

«Найбільша проблема, з якою стикаються сьогодні фермери Херсона – це відсутність грошей, тому що практично весь середній бізнес він був по вуха в кредитах. Як тільки почалось повномасштабне вторгнення, банки закрили кредитні лінії. Тому що всі сьогодні без проблем», – зазначає один з аграріїв.

Ще однією проблемою стала відсутність запчастин, техніки та мінеральних добрив. Великий відсоток сучасної сільгосптехніки – це техніка іноземного виробництва. Їй потрібне якісне обслуговування, запчастини.

«Різниця в запчастинах на окупованій території та на неокупованій території інколи дорожча до 5,8, 10 разів. Також недостатньо комбайнів та зерновозів. До нас на жнива завжди приходила техніка з центральної частини України. Цього року такої підтримки не було», – підкреслює співрозмовник.

Ціни на послуги зерновозів на Херсонщині просто космічні. І подекуди навіть за великі кошти їх важко знайти. Тому деякі фермери просто збирають зерно і кладуть бурти вздовж полів, майже на дорогу, трохи пізніше перевантажують та відвезуть до складів. Так намагаються хоча б якусь частину збіжжя врятувати та зберегти до деокупації області.

Через окупацію та бойові дії також знизилась врожайність на херсонських полях.

«Бойові дії припали якраз на той період, коли ми мали виходити і підживлювати озимину. Тому ми цього не зробили. В нас також не було достатньо умов для захисту озимини від хвороб, бур’янів, шкідників. Це і через присутність російських військових в полях, і через відсутність засобів для захисту та підживлення, відсутність палива тощо», – зазначає каховський фермер.

Внаслідок цього врожайність склала приблизно 60% від запланованого на тих полях, де є можливість збирати врожай.

Поля, які близько до зони розмежування, постійно палають. Там збирати взагалі неможливо.

Ще одна величезна проблема – відсутність можливості реалізувати продукцію. Не всі погодились продавати збіжжя до окупованого Криму.

«Є багато фермерів, власники потужних підприємств, які мають по 3,4 тисячі гектарів землі, які взагалі нічого не збирають. Вони просто сидять і спостерігають, як дозріли їхні поля і осипається зерно».

Дехто ще намагається хоч якось вберегти господарство. Для цього шукають можливості завозити паливно-мастильні матеріали, запчастини, максимально забезпечити господарство, щоб зібрати врожай.

«Так, збираємо, а що далі робити – не розуміємо. Чекаємо на ЗСУ. От прийдуть наші військові, ми відкриємо наші склади, наші елеватори і будемо продавати збіжжя», – посміхається один з сірогозьких фермерів.

Окупаційна влада створює для фермерів надскладні умови. Для тих, хто став на «облік», відкривають можливість продавати зерно в порти. На всю потужність запрацював порт «Авліта» в Криму. Туди можна продавати зерно за безготівку, за рублі. Рахунок потрібно відкрити в російському паливо.

Якщо паливо купують за готівку, то в перерахунку на гривню, паливо коштує 33-35 грн за літр. По безготівковому розрахунку за російські рублі з ПДВ, то в перерахунку на гривню це коштуватиме приблизно 25 грн за літр. Внаслідок цього виникло багато підприємств-прокладок, які на цьому заробляють.

На кордоні Херсонщини з тимчасово окупованим Кримом кожен тік фермера, більш-менш обладнаний навантажувачами, здійснює закупівлю зерна.

«Механізм наступний: наш фермер везе зерно туди (на кордон – прим.ред.), продає іншому фермеру на току за готівку, а той фермер, вже кримський, продає зерно росіянам, які перевозять його в Новоросійськ. І зрозуміло, вже там продають за зовсім інші гроші. В середньому наше зерно коштує з місця десь приблизно 50 доларів за тонну», – розповідає ще один аграрій Херсонщини.

Фактів примусу до співпраці з окупантами поки що відсутні. Проте фермерів ставлять в такі умови, що доводиться обирати – покинути свій бізнес, залишивши без роботи своїх працівників та втративши все, чи продати врожай за безцінь та хоч якось втримати підприємство.

«В середньому затратна частина на гектар зернових – 13-15 тисяч гривень. Якщо ми сьогодні збираємо ячменю 2,5 тонни з гектару, якщо помножити на 50 доларів, то виходить виручка 4600 грн. А потратити треба було 13-15. І в цьому немає орендної плати, послуг комбайнування тощо. Тощо збитки в цьому році будуть колосальні. І чи посіє фермер озимину, я не впевнений».

https://ukragroconsult.com/