Озвучено, що стане вирішальним у відновленні агросектору після війни

З початку повномасштабного військового вторгнення рф АПК України втратив $4,3 млрд. Такими оцінками поділилася керівниця Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Марія Богонос, повідомляє AgroPortal.ua, пише agronews.ua.

За її словами, втрати одних лише сільгоспугідь від окупації, забруднення мінами та нерозірваними боєприпасами чи прямого фізичного пошкодження складають $2,1 млрд.

Війна вдарила по найбільш слабких місцях аграрного сектору в Україні та світі. Суттєво збільшились ціни на добрива та паливо, зменшились площі сільгоспугідь, падіння експорту з України призвело до дефіциту зернових та соняшникової олії у світі, а для українських виробників — до зменшення виручки, зазначають у KSE.

«Криза з подібними наслідками виникає у світовій історії не вперше та не востаннє. Яким чином сільське господарство може стати менш вразливим? Потрібно продовжувати розробки інноваційних підходів та технологій», — говорить Богонос.

Звісно, інновації — не найперше, коли в країні йдеться про фізичне виживання населення, але високоякісні ресурси під час посівної показали свою ефективність, каже операційний директор «Агро-Регіон» Володимир Кравцов. За його словами, деякі технологічні рішення настільки ефективні, що їхня окупність складає пів року-рік.

Та й розробка нових технологій — дуже витратна справа, додає директор з маркетингу компанії «Сингента» в Україні Костянтин Іванюк.

Але після перемоги та відновлення експорту постане питання відновлення, навіть переродження галузі та держави в цілому. Тоді інновації матимуть вирішальне значення. Але їх не буде, якщо припинити працювати над ними сьогодні, коли важко.

Про те, що зовсім відмовлятися від інновацій не варто, говорить і керівник відділу R&D ІМК Олексій Місюра.

Він погоджується, що умовний безпілотний трактор з Німеччини в Чернігівську область зараз ніхто не повезе на випробування.

«Але при цьому доступність інноваційного обладнання може зараз залежати від політики компанії, яка його постачає. Хтось ставить усі проєкти на паузу до закінчення бойових дій в Україні, а хтось досі готовий везти на поле свої, наприклад, сенсори листової діагностики (знову ж таки, за умови їх фізичної наявності в Україні)», – каже Олексій Місюра, керівник відділу R&D ІМК.

Вже зараз із аграріями зв’язуються компанії, які пропонують свої послуги з внесення ЗЗР дронами. «У пізніх фазах росту культур (коли кліренсу самохідних обприскувачів уже не вистачає для виконання роботи без істотних пошкоджень посіву) дрони можуть залишитися єдиною опцією в цьому сезоні», — вважає експерт.

Компанії, які мали потрібний рівень технологічного розвитку до війни, повною мірою користуються ним зараз для виживання, додає керівник відділу R&D ІМК.

Попри всі існуючі складнощі, катастрофи з постачанням матеріальних ресурсів опитані агровиробники не спостерігають. Та й постачальники насіння, ЗЗР та інших складових аграрного виробництва спрямовують на забезпечення ресурсами всі зусилля.

«Ми не припиняємо жоден план із упровадження нових продуктів. Також продовжують розвиток цифрові технології. На період війни ми навіть зробили вільний доступ до деяких цифрових рішень», — коментують у компанії «Сингента».

Інф. agronews.ua