Скільки складе мінімальне податкове зобов’язання для аграріїв

«Ресурсний» закон про збалансованість бюджетних надходжень (законопроєкт №5600), який президент підписав у грудні 2021 року, продовжує привертати до себе увагу суспільства. І це не дивно, адже документ стосується мало не кожної галузі, зокрема і аграрної. Останні вже готуються до сплати мінімального податкового зобов’язання (МПЗ), передбаченого новим законом. Як саме буде вираховуватись МПЗ і які нюанси його застосування, розповіла керуюча партнерка ЮФ Martyniv law Андріана Мартинів. Повідомляє mind.ua, пише  agronews.ua.

Запровадження мінімального податкового зобов’язання для аграріїв викликало чималий шквал емоцій. Водночас зміни до Податкового кодексу ухвалені, і за 2022 рік слід буде звітувати, а у 2023 році уже й сплачувати. Тож, як кажуть, після бою кулаками не махають. І сьогодні важливо зрозуміти деталі нового податкового навантаження.

Що ж таке МПЗ та як його вирахувати?
Простими словами на рівні закону встановлено нижню планку податкового навантаження, що при будь-яких умовах має бути сплачено до бюджету. Тобто, МПЗ не заміняє собою ані єдиний податок, ані податок на прибуток, а є своєрідним мірилом, чи загальна сума податків, зборів та інших сплачених платежів відповідає встановленому мінімуму. Якщо так, чи перевищує, то МПЗ не сплачується. Якщо ж сума менша, то слід доплатити такі суми у вигляді МПЗ.

В середньому МПЗ буде складати півтори тисячі гривень за один гектар. В перші два роки дещо менше, оскільки буде застосовуватися не 5% а 4%, і в середньому це близько тисячі гривень за гектар. Ці цифри є умовними, оскільки розраховані за середньою НГО. На практиці агровиробники будуть вказувати НГО конкретних земельних ділянок, що є в обробітку, а коли такої нема – користуватися даними середньої НГО по області за 1 га ріллі.

Є спеціальна формула, яка обраховує МПЗ та містить показники нормативної грошової оцінки (НГО), площі землі в обробітку, період протягом якого земля обробляється та передбачає застосування коефіцієнту протягом 2022 та 2023 років 0,04, а починаючи з 2024 – 0,05. Зауважу, що для ФОП-сімейних ферм, які застосовують четверту групу такий коефіцієнт дещо понижений і складає відповідно в перші два роки – 0,02, в наступні звітні періоди – 0,025.

З чим порівнюють вирахуване значення МПЗ?
МПЗ віднімають від загальної суми податків та платежів сплачених агровиробником за звітний період. До такої загальної суми включаються суми сплачених податку на прибуток чи єдиного податку, відповідно; суми ПДФО, ВЗ по виплаті заробітної плати чи винагороди за послуги (цивільно-правові відносини), ПДФО, ВЗ по виплатах за користування приватною сільськогосподарською землею; суми земельного податку, рентної плати за спеціальне використання води.

Суми сплаченої орендної плати за приватну землю не включаються в такий розрахунок, а ось витрати на сплату орендної плати за с/г угіддя державної, комунальної форм власності та де, орендодавцями є юридичні особи – враховуються на рівні 20%. Суми надмірно чи помилково сплачених податків в обрахунку участі не приймають.

Важливий момент – частка с/г товаровиробництва має бути не менше 75%, тоді такі суми зараховуються в повному розмірі. Якщо ж платник податку на прибуток таку частку має на рівні менше ніж 75%, то такі платежі враховуються пропорційно. Принагідно нагадаю, що сьогодні частку с/г товаровиробництва обраховують та подають у складі звітності лише платники єдиного податку четвертої групи.

Ця новела податкового законодавства дає підстави стверджувати, що такий обрахунок для цілей МПЗ будуть здійснювати й платники податків, які перебувають на загальній системі оподаткування чи на єдиному податку.

Якої землі стосується МПЗ?
Важливо розуміти, що МПЗ стосується не лише сільськогосподарських угідь, але і виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції. Що це означає? Класична ситуація, коли агровиробник обробляє земельні ділянки, має укладені договори оренди, емфітевзису, права користування зареєстровані в Реєстрі, офіційно сплачує орендну плату, податки. Це одна історія, і тут доволі просто зрозуміти, яка площа землі бути вкладатися у формулу – та, що в обробітку і права на яку зареєстровані в Реєстрі.

Так, для цілей МПЗ є залежність від факту реєстрації прав, оскільки якщо права не зареєстровані, то платіжка буде приходити власнику, а у випадку суборенди – первинному орендарю. Тому, реєстрації прав на землю слід приділяти належну увагу не лише з мотивів безпеки земельного банку, але і для податкових цілей.

Але може мати й інша ситуація, коли фізично є земля, це не город (який звільнений від МПЗ), на цій землі вирощуються с/г культури, збирається врожай, але як такого договору оренди чи будь-якого іншого правочину немає. Як ми розуміємо, то для таких ситуацій додатково тепер передбачено на рівні Податкового кодексу обмін інформацією між органами місцевого самоврядування та податковими органами, і звісно ж є дані ДЗК та реєстру на нерухоме майно.

Тут логіка наступна – якщо таку землю обробляє «тіньовий» орендар, то власник ділянки «принесе» отриману від податкової платіжки по МПЗ такому орендарю для сплати, і якщо таких ділянок не одна, то такі «нові» витрати повинні мотивувати «виходити з тіні», і починати сплачувати податки до бюджету, адже грати за правилами має бути вигідніше, звісно ж в грошовому еквіваленті. Чи спрацює МПЗ саме в такій якості, ми побачимо за результатами уже 2022 року.

Для якої землі не визначається МПЗ?
МПЗ не визначається для земельних ділянок, що:

використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами),
набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;
земель запасу;
невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;
земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів.
Які є проблеми з МПЗ?
Для початку слід зауважити, що додаткове податкове навантаження вкрай нечасто сприймається позитивно його платниками, адже це збільшення витрат.

Водночас середні агровиробники доволі спокійно відносяться до МПЗ, оскільки за попередніми розрахунками вони або будуть сплачувати вкрай несуттєві суми, або ж загальна сума сплачених ними податків буде суттєва вища, аніж МПЗ.

Не слід забувати, що задекларований соціальний ефект МПЗ – вивести обробіток землі з тіні. Це має поповнити як місцеві, так і держаний бюджети, забезпечити справедливу конкуренцію по орендній платі (адже ті хто платить орендну плату неофіційно можуть дозволити собі її суттєво підвищити, що не завжди може собі дозволити агровиробник, який працює «по білому»).

Але є одне питання, яке турбує більшість – методика обрахунку нормативної грошової оцінки. НГО враховується у формулі МПЗ, безапеляційно враховується для цілей земельного податку, орендної плати за держану, комунальну землю, для визначення мінімальної ціни при продажі товарної та розпайованої с/г землі. Тобто, НГО – це доволі важлива річ.

Очевидно для всіх, що така методика є м’яко кажучи, доволі застарілою, бо не враховує показники родючості ґрунту, вологість землі, що особливо актуально для південних областей. Агровиробники, які розташовані далеко від портів вказують на необхідність врахування логістичного аспекту. Ба більше, може мати ситуація, коли ділянки розташовані поруч, є ідентичними по своїх показниках, а НГО суттєво та неадекватно відрізняється. Тобто, запит на нову методику НГО є і він доволі обґрунтований.

Инф. agronews.ua