Наприкінці липня Міністерство аграрної політики вийшло з ініціативою запровадити наскрізну зменшену ставку ПДВ по всьому ланцюгу постачання агропродовольчої продукції (від поля до полиці супермаркету), а Київська школа економіки проаналізувала наслідки впровадження такої ініціативи, зокрема, і зниження ставки ПДВ на агросировину у детальному звіті.

Як йдеться в повідомленні, процес невпорядкованого перегляду пільгових ставок ПДВ на агропродукцію триває більше року. Так, у березні вступив у дію Закон №1115-ІХ, що знизив ставку ПДВ до 14% на агросировину – для деякої тваринницької продукції, зернових, олійних та цукрового буряку. Однак вже менше, ніж за три місяці народні депутати частково відмінили норми попереднього документу та повернули ставку ПДВ 20% на тваринницьку продукцію, на неекспортні зернові й олійні культури (овес, жито) та цукрові буряки. Майже одночасно з цим рішенням, Мінагрополітики озвучило ідею «наскрізного» зменшеного ПДВ для агропродовольчої продукції, проте комплексного аналізу цієї ініціативи та публічного обговорення поки ще не було. 

Практика застосування ПДВ у світі доволі різна, тож, за словами професора Київської школи економіки та керівника Центру досліджень продовольства та землекористування Олега Нів’євського, це питання для України ще потрібно досліджувати. В більшості країн ЄС зниженою ставкою ПДВ оподатковується тільки готова продовольча продукція, а не агросировина. Агросировина, натомість, оподатковується за стандартною ставкою. 

Як зазначає дослідник, зменшені ставки на продовольство використовуються в більшості випадків в соціальних цілях, з метою виправлення регресійної природи ПДВ для малозабезпечених верств населення, оскільки ПДВ більш обтяжливий для населення з меншими доходами.

Проте дослідження свідчать також про те, що зменшені ставки ПДВ показали себе неефективним інструментом «підтримки» бідних домогосподарств. Як альтернативний і ефективніший спосіб підтримки бідних верств населення використовуються програми адресної продовольчої допомоги, як у випадку, наприклад, програми продовольчої допомоги SNAP в США.

З іншого боку, використання знижених ставок має суттєві негативні наслідки через втручання у відносні ціни в економіці. 

«Фактично, агропродовольство стає дешевшим по відношенню до освіти, високотехнологічної продукції тощо. Як наслідок, відбувається викривлення міжгалузевої конкуренції, надмірне фіскальне навантаження на інші галузі (адже десь потрібно брати податкові надходження) та неефективне використання ресурсів. Практика скрізного зниження ПДВ – це шлях до порушення міжгалузевої конкуренції та втрат держбюджету», - наголошує дослідник.

Очікувані річні втрати держбюджету (де третина всіх надходжень – це надходження від ПДВ) від впровадження наскрізної 14% ставки ПДВ на продовольство становлять 57-70 млрд грн.*

Натомість, використання єдиної ставки ПДВ вважається еталоном або кращою практикою. Диференціація ставки ПДВ робить адміністрування податку більш складним та розширює простір для зловживань та корупції. 

Дослідження системи ПДВ в ЄС виявили негативну кореляцію між кількістю ставок ПДВ, ефективною ставкою (тобто фактично надходженнями до бюджету) та економічним зростанням. Хоча з іншого боку, зниження ставки ПДВ на експортну аграрну продукцію зменшує обсяги відшкодування цього податку експортерам, а відтак дещо знижує привабливість зловживань із експортним ПДВ.

«Політика знижених ставок ПДВ зустрічає все більше критики через зменшення ролі податку у підтриманні продовольчої безпеки у зв’язку зі зниженням нерівності доходів, а також необхідністю обмеження виробництва деяких видів продукції з екологічних міркувань та міркувань підтримки здоров’я населення», - резюмує Олег Нів’євський.

Наприклад, вважається, що для цукровмісних напоїв та інших суперечливих щодо впливу на здоров’я людей продуктів харчування доцільно робити навпаки – запроваджувати вищі податки (у тому числі, вищі ставки ПДВ), щоб стимулювати їх менше споживання.

Крім того, впровадження зниженої ставки суперечить зобов’язанням України в рамках співпраці з МВФ, шкодить інвестиційній діяльності сільгоспвиробників, розвитку тваринництва та переробки.

Детальніше щодо очікуваного негативного ефекту від зниженої ставки ПДВ можна ознайомитись у звіті Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки (за підтримки проєкту Німецько-український агрополітичний діалог): https://bit.ly/37atggE. 

*На основі надходжень до державного бюджету від оподаткування споживання (ПДВ) за 2020 рік та очікуваних надходжень за 2021 рік.

Наприклад, у 2020 році, надходження до державного бюджету від оподаткування споживання (ПДВ) склали 381,4 млрд грн. В середньому ж, домогосподарства витрачають біля 50% своїх доходів на продовольство. Тому втрати держбюджету в такому разі можна очікувати на рівні 57 млрд грн (= 381,4 млрд грн*50%*(6%/20%)).

https://agropravda.com/