Одночасно з цим посилилась інформаційна атака щодо цього надважливого для аграрної галузі документу. Почали лунати заяви нібито даним законом внесено зміни до Земельного кодексу України, які дозволяють продаж української землі сільськогосподарського призначення іноземним фізичним і юридичним особам.

Експерти заснованого Всеукраїнської Аграрною Ррадою (ВАР) аналітичного центру «Розумна країна» проаналізували дані заяви та зазначають, що вони не мають під собою жодного підґрунтя. Є маніпулятивними та відверто неправдивими.

Так, у подібних заявах зазначається, що згідно із прийнятим Законом частина 5 статті 22 Земельного кодексу України викладається в новій редакції, за якою набуття у власність земельних ділянок с/г призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу. ЇЇ чинна редакція передбачає, що юридичні особи України, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва, можуть бути покупцями земельних ділянок с/г призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. І нібито це створює лазівку для іноземців, які зможуть володіти землею шляхом купівлі таких юридичних осіб.

Разом з тим замовчується суттєвий факт: дана редакція статті 130 діятиме лише до 1 липня 2021 року – тобто поки діє загальний мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, коли зазначені землі ніхто не може купувати та продавати.

При цьому з 1 липня 2021 року, одночасно з втратою чинності мораторієм, набирає чинності нова редакція статті 130 Земельного кодексу України, згідно якою набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:

• громадяни України;
• юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;
• територіальні громади;
• держава.

При цьому іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Разом з тим, набуття права власності на земельні ділянки с/г призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі. Таким чином, прийнятий законопроєкт №2194 не передбачає внесення змін до статті 130 Земельного кодексу України.

ВАР наголошує на винятковій важливості даного законопроєкту, який підтримує вся аграрна спільнота та експертне середовище. Документ серед іншого передбачає:

• вирішення питання права власності на землю, спрощення доступу до земельних ресурсів для населення, бізнесу завдяки скасуванню зайвих дозволів та дублювання процедур перевірки документації із землеустрою;
• надання відомостей документації із землеустрою статусу публічних, відкритих та загальнодоступних даних;
• зменшення вартості робіт та тривалості часу, що витрачається на виконання процедур, пов’язаних з проведенням землеустрою;
• встановлення меж між територіями громад за домовленістю громад;
• затвердження місцевими радами детальних планів території в межах та за межами населених пунктів;
• можливість публічно відслідковувати долю земельної ділянки з моменту надання дозволу на її відведення;
• закріплення меж земельних ділянок за згодою їх власників земельних ділянок без зайвої бюрократії тощо.

https://agropravda.com/