Аналіз агросектору Донецької, Луганської та прилеглих районів Запорізької області

В рамках проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» протягом травня-червня 2017 р. було проведене дослідження «Аналіз агросектору Донецької, Луганської та прилеглих районів Запорізької області».

Безпосередньою реалізацією дослідження займалися Synergy Development Consulting LLC в консорціумі з ТОВ «Бізнес-акселератор Агрочелленж» та ТОВ «МЛС груп».

Підсумки дослідження були представлені під час «круглого столу» у м.Києві 27 липня цього року.

Метою даного дослідження були:

• оцінка сучасного стану розвитку місцевого аграрного ринку, спроможності місцевих малих і середніх підприємств (МСП) та кооперативів щодо його наповнення, перешкод та можливих шляхів їх подолання;

• розробка пропозицій з підвищення спроможності (потенціалу) МСП та кооперативів щодо розвитку ланцюгів доданої вартості, насичення та розвитку місцевих ринків аграрної продукції Луганської, Донецької областей та прилеглих районів Запорізької області.

ТОП-10 основних проблем фермерства

В рамках дослідження було виділено ТОП-10 основних проблем фермерства, що заважають розвитку агробізнесу у вищезазначених регіонах. Серед них:

-Недостатньо розвинена транспортна інфраструктура;

-Високі процентні ставки за банківськими кредитами;

-Брак інформації про форми державної підтримки та способів її отримання;

-Високі загальнодержавні податки;

-Висока вартість впровадження сучасних / інноваційних технологій;

-Втрата ринків збуту на непідконтрольних територіях;

-Зношеність засобів виробництва, приміщень;

-Відсутність програм підтримки аграрного бізнесу на місцевому ринку;

- Збільшення цін на засоби виробництва та сировину;

- Відсутність програм підтримки аграрного бізнесу на державному рівні.
«Ніхто не дослуховується до агробізнесу»

Більш того, в рамках опитування при проведенні дослідження, 70% підприємств та ОСГ визначають ситуацію зі створення умов для розвитку бізнесу як «скоріше» або «повністю» недостатню

При цьому, проблемами, які не входять до першочергових, однак варті уваги були визначені:

– кадрові питання;

- відсутність персоналу відповідного рівня та кваліфікації на ринку;

– ризик втрати виробничих потужностей через рейдерство;

– труднощі з отриманням кредиту;

– часта зміна правил законодавства.

«Не існує нормальних умов для ведення бізнесу. Ніхто не дослуховується до агробізнесу. Відсутня переробна база. Відсутня чітка державна політика, наприклад, мораторій на податки»,- зазначили представники тваринницького підприємства на  Луганщині.

В свою чергу, представники місцевої влади на Донеччині (території підконтрольній офіційному Києву) зауважили, що основна проблема полягає у відсутності бачення перспектив: «Наприклад, молоко здається оптовикам і немає вкладу у розвиток громади. Інша справа, аби тут були прийомні пункти, переробка і продаж».
Ферми існують лише для того, щоб їх не руйнувати

Нарікають фермери зі Сходу України і на збільшення податкового навантаження: у 2,5 рази у 2016 р., у 1,5 рази у 2017 р.

Як зазначили представники агропідприємства у Луганській області, на сьогодні 80% їх виробництва це зернові культури, і лише 20% - тваринництво. «Збитки по тваринництву покриваються за допомогою виробництва зерна. Ферми несуть збитки, існують для того, щоб не руйнувати, немає альтернатив, для робочих місць»,- розповіли фермери.

На думку багатьох фермерів, опитуваних під час дослідження, розвитку сільського господарства мали б допомогти інституційни форми. При цьому, серед основних причин незалучення до інституційних форм розвитку фермерства аграрії відзначають:

 – відсутність інформації щодо тих інститутів, які б представляли інтереси бізнесу та ОСГ;

– відсутність вигід для власного підприємства/господарства від такої участі;

– відсутність практичної діяльності об’єднань, про яку було б відомо потенційним її членам;

 – відсутність пропозицій щодо членства від самих асоціацій, а також брак часу на заняття цією діяльністю.

Основними ж очікуваннями від функціонування асоціацій, об’єднань фермерів є:

– інформаційно-консультаційна діяльність;

– сприяння у реалізації продукції;

– посередницькі функції – наприклад, допомога у взаємодії з владою;

– допомога у реалізації господарської діяльності;

– закупка засобів виробництва, матеріальна допомога тощо;

– захист інтересів підприємців та ОСГ.

agronews.ua